Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Як і звичайно у фразеологічних зворотах <g/> , тут не можна замінити усталені слова на інші <g/> , хоч і близькі значенням <g/> .
doc#40 <p> Про синтаксичні зв'язки ступеньованих прикметників мова буде в § 44. </p><p> Цікаво відзначити <g/> , що в українській мові прикметник звичайно узгоджує з собою слово <g/> , що окреслює міру ознаки <g/> , вираженої даним прикметником <g/> : такий <g/> , така <g/> , таке <g/> , — ніколи не так ( <g/> як це буває в польській і почасти російській мові <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 У таких реченнях дієслово звичайно узгоджується не з підметом то <g/> , це <g/> , а саме з цим іменником <g/> , напр <g/> .
doc#40 Ми говоримо звичайно Україна <g/> , а в поезії Лесі Українки треба читати Україна <g/> .
doc#40 Тому звичайно уникають ставити іменники з обома цими функціями в одній фразі <g/> , а якщо вже конче потрібно цього <g/> , то родовий відмінок суб'єкта частіше заступають на орудний відмінок іменника або на присвійний прикметник <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> У шкільних підручниках звичайно характеризують пряму мову як точне відтворення чиїхось слів <g/> , а непряму мову як відтворення тільки їхнього змісту <g/> .
doc#40 <p> Прислівники <g/> , адвербіалізовані іменники і адвербіалізовані займенники <g/> , про які ми щойно говорили <g/> , звичайно характеризують у граматиках як прислівники <g/> .
doc#14 Тут треба було заперечити декорацію <g/> , що звичайно ховається за кожним віршем Максима Тадейовича <g/> .
doc#81 Але я тільки деколи стояв у черзі <g/> , звичайно це робила мати <g/> .
doc#40 Відрізнення полегшується тоді <g/> , коли прислівник має наголос <g/> , перенесений на приросток ( <g/> зараз <g/> , зозла <g/> , набік <g/> , навхрест <g/> , поночі <g/> ) або на попередній склад ( <g/> надворі <g/> ) <g/> , але таких випадків мало <g/> , бо звичайно ці прислівники зберігають наголос іменника <g/> . </p>
doc#25 Літературна мова бо для народників — просто одна з народних говірок <g/> , що набуває загальнішого значення звичайно через свою центральність <g/> ; а критерієм оцінки літературної мови є <g/> , насамперед <g/> , її близькість до народної ( <g/> селянської <g/> ) мови <g/> .
doc#65 <p> 1. Розщеплення семантики слова в пристосуванні до російських відповідників <g/> , звичайно шляхом упровадження російського слова <g/> , напр <g/> .
doc#28 Але почуття <g/> , і звичайно щирі й глибокі <g/> , живуть у ній <g/> , хоч автор і старається затушкувати їх врівноважено-холодною формою <g/> , важкими покладами книжкових асоціяцій <g/> , тим тягарем пам'яті <g/> , на який часами він і сам скаржиться <g/> : </p><p><g/>
doc#37 Він не протестував голосно <g/> , але в колі « <g/> Світання <g/> » <g/> , напевне <g/> , він нарікав на це <g/> , і комплекс Сальєрі виходив на поверхню <g/> , звичайно щільно стиснені вуста відкривалися й робилися вироки й засуди <g/> .
doc#81 Під покришкою дисципліни й стриманости в моїй матері ховався сильний темперамент <g/> , я не належав до дуже покірливих <g/> , на стільці я часом висиджував цілий день <g/> , але звичайно я мусів підпорядкуватися <g/> .
doc#40 Відповідником при сполучниках цієї групи буває звичайно як <g/> , напр <g/> .
doc#27 На практиці <g/> , коли йдеться про листування літераторів <g/> , його використовують звичайно як матеріял для побудови біографії даного письменника на рівні з документами <g/> , щоденниками <g/> , спогадами <g/> , але без уваги до специфіки епістолярних писань <g/> . </p>
doc#40 <p> Отже <g/> , практичним показником того <g/> , що префікс тільки міняє недоконаний вид на доконаний ( <g/> має <g/> , отже <g/> , не словотворче <g/> , а формотворче значення <g/> ) і буває звичайно якраз неможливість витворити від доконаного сприросткованого дієслова нову теж сприростковану форму недоконаного виду <g/> .
doc#12 <p> 1. Відповідно до е з попереднім пом'якшенням приголосного в російських <g/> , польських <g/> , і білоруських іменах власних пишемо звичайно є <g/> , особливо <g/> , коли в даному корені українська мова має і <g/> , а не е <g/> , напр <g/> .
doc#97 До лицарських провідників агресії й національного поневолення суміжних народів у пантеоні Автора примхливо додаються предтечі комуністичного перетворення Російської імперії <g/> , так звані « <g/> революційні демократи <g/> » <g/> , « <g/> прогресивні діячі <g/> » тощо <g/> , від Пуґачова ( <g/> до речі <g/> , добитого Суворовим <g/> ) через Чаадаева <g/> , звичайно і многоразово — Бєлінського <g/> , Добролюбова <g/> , Чернишевського <g/> , Ґерцена <g/> , Салтикова <g/> , а далі <g/> , ну <g/> , ясно <g/> , Горького <g/> , Леніна <g/> , Хрущова ( <g/> якого блюзнірчо навіть порівняно з Шевченком <g/> , мовляв <g/> , Микола І заборонив Шевченкові писати <g/> , а Брежнєв вимагав <g/> , щоб Хрущов не писав спогадів <g/> : « <g/> Нелегко было и отставленному от дел Хрущову <g/> » — 1 <g/> , 215 <g/> : — підкреслюю це і <g/> ) <g/> . </p>