This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | є фразеологічний зворот на руку ковінька <g/> . Як і | звичайно | у фразеологічних зворотах <g/> , тут не можна |
doc#40 | відзначити <g/> , що в українській мові прикметник | звичайно | узгоджує з собою слово <g/> , що окреслює міру ознаки |
doc#40 | іменником <g/> ) <g/> . У таких реченнях дієслово | звичайно | узгоджується не з підметом то <g/> , це <g/> , а саме з цим |
doc#40 | на третьому від початку слові <g/> . Ми говоримо | звичайно | Україна <g/> , а в поезії Лесі Українки треба читати |
doc#40 | в одному відмінку часто не корисний <g/> . Тому | звичайно | уникають ставити іменники з обома цими |
doc#40 | або непрямої мови <g/> . </p><p> У шкільних підручниках | звичайно | характеризують пряму мову як точне |
doc#40 | займенники <g/> , про які ми щойно говорили <g/> , | звичайно | характеризують у граматиках як прислівники <g/> . |
doc#14 | . Тут треба було заперечити декорацію <g/> , що | звичайно | ховається за кожним віршем Максима Тадейовича |
doc#81 | з'явиться <g/> . Але я тільки деколи стояв у черзі <g/> , | звичайно | це робила мати <g/> . Було їй уже 77 років <g/> , і напевно це |
doc#40 | склад ( <g/> надворі <g/> ) <g/> , але таких випадків мало <g/> , бо | звичайно | ці прислівники зберігають наголос іменника <g/> . </p> |
doc#25 | говірок <g/> , що набуває загальнішого значення | звичайно | через свою центральність <g/> ; а критерієм оцінки |
doc#65 | в пристосуванні до російських відповідників <g/> , | звичайно | шляхом упровадження російського слова <g/> , напр <g/> . |
doc#28 | не знає могутніх пристрастей <g/> . Але почуття <g/> , і | звичайно | щирі й глибокі <g/> , живуть у ній <g/> , хоч автор і |
doc#37 | на це <g/> , і комплекс Сальєрі виходив на поверхню <g/> , | звичайно | щільно стиснені вуста відкривалися й робилися |
doc#81 | , на стільці я часом висиджував цілий день <g/> , але | звичайно | я мусів підпорядкуватися <g/> . Я був малий <g/> , а в світі |
doc#40 | при сполучниках цієї групи буває | звичайно | як <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Щойно про це подумав <g/> , як Савчук уже |
doc#27 | листування літераторів <g/> , його використовують | звичайно | як матеріял для побудови біографії даного |
doc#40 | словотворче <g/> , а формотворче значення <g/> ) і буває | звичайно | якраз неможливість витворити від доконаного |
doc#12 | , і білоруських іменах власних пишемо | звичайно | є <g/> , особливо <g/> , коли в даному корені українська |
doc#97 | ( <g/> до речі <g/> , добитого Суворовим <g/> ) через Чаадаева <g/> , | звичайно | і многоразово — Бєлінського <g/> , Добролюбова <g/> , |