Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#47 « <g/> Ягілка <g/> » додає до цього 44 квітко-рослинні поезії <g/> , « <g/> Чар-зілля <g/> » — ще 41. ( <g/> Разом це дає солідну цифру 111. <g/> ) З такою систематичністю в історії української поезії хіба Климентій Зіновіїв складав свої цикли <g/> , наприклад <g/> , про ремісників різних професій <g/> .
doc#2 <p> Але для поезії це не має значення <g/> .
doc#97 Серед багатьох тем і проблем цієї поезії центральною є ідея/тема російського імперського колоніялізму <g/> .
doc#72 У поезії церковнослов'янізми стали складовою частиною од <g/> , жанру <g/> , до якого заохочували і який насаджували за сталінських часів <g/> .
doc#40 <p> В українській вільній ( <g/> еміграційній <g/> ) поезії церковнослов'янізми уживаються теж <g/> , як давніше широко використовував їх Шевченко <g/> , бо свого часу <g/> , ще в період Київської держави <g/> , вони ввійшли в нашу літературну мову <g/> , — але вони використовуються на тих же правах <g/> , що і інші архаїзми і часто впереміш з ними <g/> , як от <g/> , наприклад <g/> , у поезії О. Стефановича « <g/> День гніву«* <g/> ) <g/> .
doc#68 Але коли читач читає один за одним вірші Стуса в свідомій одноманітності їх зовнішніх тем і в співіснуванні двох стильових манер — поетистичної і антипоетистичної <g/> , читачеві відкривається з нездоланною силою ліричний герой поезії цього автора <g/> , — сам автор в його болях <g/> , ваганнях <g/> , кризах <g/> , падіннях <g/> , викрику й стриманості <g/> , в його зціплених зубах <g/> , у рішенні стояти й вистояти <g/> .
doc#40 <p> В поезії ці чергування можуть бути засобом звукового малюнку і ритмізації тексту <g/> .
doc#49 <p> Ми бачили <g/> , як ідеально відповідає форма поезії цій розміреності мітологізованого вічного колобіїу подій і почувань <g/> .
doc#26 Навіть на найелементарнішому рівні — рівні поодиноких слів — знайдемо в поезії цілу низку слів <g/> , яких « <g/> Енеїда <g/> » взагалі не знає <g/> : соловейко <g/> , калина <g/> , одинокий <g/> , гніздечко <g/> , в'янути ( <g/> про серце <g/> ) <g/> , щебетати ( <g/> в « <g/> Енеїді <g/> » тільки про пащекувату жіночку <g/> ) <g/> , дівчина <g/> , сохнути ( <g/> в значенні журитися <g/> ) <g/> , лози <g/> , дрібні ( <g/> про сльози <g/> ) <g/> , гай <g/> , гойдати <g/> , кобзар <g/> , діброва <g/> , прилинути <g/> , чужина <g/> , орел <g/> , грати ( <g/> про море <g/> ) <g/> , сіяти <g/> , як даремно шукали б ми в « <g/> Енеїді <g/> » й самого слова Україна <g/> , як даремно ми шукали б там і українського пейзажу
doc#47 <p> Так поетичний і особистий шлях Оксани Лятуринської вкладається <g/> , хай дещо спрощено <g/> , в історію трьох ілюзій <g/> : трагічно-травматичної ілюзії « <g/> щасливого дитинства <g/> » <g/> , що дала « <g/> Материнки <g/> » <g/> , « <g/> Бедрика <g/> » й квітково- рослинні цикли <g/> ; щасливої історично-мітологічної празької ілюзії <g/> , що дала найвищі досягнення поезії Лятуринської — тризбіркову « <g/> Княжу емаль <g/> » і « <g/> Тугу <g/> » <g/> , а в своєму спаленні вибухнула поетичною перлиною « <g/> Єронима <g/> » <g/> ; і драматично-патологічної ілюзії « <g/> Анти-світнього <g/> » <g/> , що вже не спроможна була на творення визначної поезії чи прози <g/> .
doc#26 Це такі слова <g/> , як пороги <g/> , чайка <g/> , скиглить ( <g/> про чайку <g/> ; у Квітки тільки про собаку <g/> , у зовсім відмінній тональності <g/> ) <g/> , могили ( <g/> у Квітки лише раз і в архівних матеріялах <g/> , яких Шевченко не міг знати <g/> ) <g/> , буйний ( <g/> про вітер <g/> ) <g/> , тирса <g/> , гетьмани ( <g/> множина <g/> ) <g/> , дума ( <g/> у Квітки лише раз <g/> , коли мова про поезії Шевченка <g/> !
doc#26 Важко повірити <g/> , але нема в Квітки й слова Україна <g/> , чотири рази вживаного в розмірно короткій ( <g/> 105 рядків <g/> ) поезії Шевченка <g/> ! </p>
doc#26 Фактом свого існування і всім спрямованням своїх віршів він намагався заперечити спрямованість поезії Шевченка <g/> .
doc#26 Рішення недавніх редакторів поезії Шевченка друкувати вірш як російський виявляє нерозуміння функції Шевченкового суржика і притуплює сатиричне вістря вірша <g/> .
doc#73 Не секрет <g/> , що наша поетична традиція старіша й сильніша <g/> , ніж прозова <g/> , що тоді <g/> , коли ми мали в поезії Шевченка й П. Куліша <g/> , ми не мали нікого рівновартісного в прозі <g/> .
doc#71 <p> У поезії Шевченка мотив мови ( <g/> слова <g/> ) належить до найважливіших <g/> .
doc#50 Тому несправедливість <g/> , заподіяна Україні <g/> , порушує гармонію величного походу зірок у великодню ніч <g/> , а в поезії — підкреслюємо <g/> : в поезії Шевченка Україна під неосяжним світовим притулом гуде до життя <g/> , мов перед сходом сонце молоде <g/> .
doc#36 В поезії Шевченко віднайшов себе швидко <g/> , над його малярством тяжіла академічна традиція <g/> .
doc#26 У поезії Шевченко звертається до нього « <g/> батьку <g/> » <g/> .
doc#49 Найбільші майстрі нашої нової поезії шукали саме в цьому напрямі <g/> .