Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 Її символом радше міг би бути образ величезного преса-гніту <g/> , руханого складною системою трансмісій <g/> .
doc#84 Це страшний образ <g/> , бо страшна і епоха <g/> .
doc#84 Може <g/> , навіть інший її образ <g/> .
doc#84 мабуть <g/> , Багряний <g/> , але своє найдовершеніше стисле формулювання вона знайшла в Орестовому ж таки образі « <g/> добра безумного <g/> » <g/> : </p><p> Знане безумство в віках <g/> : безумство злочинств і мерзоти <g/> . </p>
doc#84 Німецькі критики уздріли тут щось таке echt menschliches <g/> , що затьмарило в їх уяві всі інші образи комедії <g/> .
doc#84 У Миколи Куліша в образі Марини вже є проблиски цього відчуття <g/> .
doc#85 Але образ хаосу — хаос <g/> » <g/> .
doc#87 Правдивому зовні — бо факти і образи цілком реальні і життьові <g/> .
doc#88 Якщо йдеться про літературний образ цієї системи <g/> , то найточніше його зобразив Тарас Шевченко в поемі « <g/> Сон <g/> » <g/> .
doc#90 Причина цього ясна <g/> : автора не так цікавлять окремі персонажі <g/> , як колективний образ — образ батальйону як цілости <g/> .
doc#90 Причина цього ясна <g/> : автора не так цікавлять окремі персонажі <g/> , як колективний образ — образ батальйону як цілости <g/> .
doc#91 Нові образи <g/> ?
doc#92 Це був його образ — і не тільки такий <g/> , яким він був <g/> , а й такий <g/> , яким він хотів <g/> , щоб його бачили <g/> .
doc#92 Але чи це було відкриття <g/> , чи промах <g/> , завжди головним стимулом було бажання самозвеличення <g/> , бажання знайти свій образ у захоплених очах інших <g/> . </p>
doc#93 І її-не-її син Михаїл <g/> , уже підліток <g/> , поставлений у крейдяне коло <g/> , з якого його намагаються перетягти з одного боку Груша <g/> , а з другого — його фізична мати <g/> , що його так себелюбно занедбала була <g/> , — це не тільки алюзія до суду Соломонового <g/> , але також і образ юного Христа <g/> , осяяного світлом небесним <g/> , у довгій білій сорочці <g/> , як його малюють у сцені зустрічі з мудрецями храмовими <g/> . </p>
doc#93 Глядач бачить два образи захоплення й пристрасти <g/> , його творче завдання — поєднати їх в один <g/> , і це зробити легко <g/> , бо з обох боків сцени знайдено сутність людини в радісно-пристрасній зустрічі <g/> .
doc#94 Филипович доводив <g/> , що герой поеми — образ Павла Грабовського <g/> .
doc#94 Подорож латинського <g/> , конструктивно змодифікованого libertas-свобОди затрималася в своїй повільності аж мало не до нашого століття <g/> , коли цю libertas « <g/> в огні її <g/> , окрадену <g/> » збудили <g/> , перефразовуючи Шевченка ( <g/> у Шевченка цей образ стосується до України <g/> , але перенесення його на свободу не проти логіки Шевченкової творчости <g/> , бо Україну минулого й майбутнього він мислив якщо не в тотожності з свободою <g/> , то принаймні в дуже близькій сумежності <g/> ) <g/> . </p>
doc#97 Незалежно від логіки <g/> , з повтореннями за повтореннями <g/> , нагнітання однакових або однотипних фактів і образів може витворювати в читацькій свідомості певні напівсвідомі синтетичні образи <g/> .
doc#97 у тенетах липкої сітки <g/> . </p><p> У лінійній чіткості ущільненого лінійно-ощадного тексту <g/> , можливо <g/> , такі образи не творилися б так певно <g/> . </p><p> 2 </p><p> Тепер про другого героя Большаковського троєкнижжя <g/> . Першим