Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#29 Український театр у ті роки був мандрівний <g/> ; наїжджаючи до Харкова <g/> , грав у дощатому « <g/> Тіволі <g/> » <g/> , і не в центрі <g/> , а в привокзальному районі <g/> .
doc#29 Український театр у ті роки був мандрівний <g/> ; наїжджаючи до Харкова <g/> , грав у дощатому « <g/> Тіволі <g/> » <g/> , і не в центрі <g/> , а в привокзальному районі <g/> .
doc#29 <p> Я добре пам'ятаю відкриття « <g/> Березоля <g/> » в Харкові <g/> .
doc#29 <p> Від кон Курбас спеціяльно поставив « <g/> Золоте черево <g/> » Фернана Кроммелінка <g/> , автора франко-бельгійського <g/> , автора <g/> , якого ми знали з вистави його ж таки « <g/> Великодушного рогоносца <g/> » в Москві <g/> , в театрі Меєрхольда <g/> .
doc#29 <p> Від кон Курбас спеціяльно поставив « <g/> Золоте черево <g/> » Фернана Кроммелінка <g/> , автора франко-бельгійського <g/> , автора <g/> , якого ми знали з вистави його ж таки « <g/> Великодушного рогоносца <g/> » в Москві <g/> , в театрі Меєрхольда <g/> .
doc#29 ( <g/> Він перед тим привозив її показувати в Харкові <g/> , так ми її знали <g/> .
doc#29 Не побутовізм з елементами етнографічности в традиції українських « <g/> корифеїв <g/> » <g/> , не епігонізм і наслідувальництво Синельникова ( <g/> ми теж не гірші від Москви <g/> ) і не ті інноваційні шукання <g/> , що в Меєрхольда <g/> .
doc#29 Не побутовізм з елементами етнографічности в традиції українських « <g/> корифеїв <g/> » <g/> , не епігонізм і наслідувальництво Синельникова ( <g/> ми теж не гірші від Москви <g/> ) і не ті інноваційні шукання <g/> , що в Меєрхольда <g/> .
doc#29 Живемо в добу революції <g/> , робимо й самі революцію <g/> !
doc#29 ( <g/> Тоді <g/> , перед розгоном трупи Синельникова й українізацією театрального будинку на Сумській <g/> , 9 <g/> , коли майже кожний актор грав самого себе <g/> , в усіх ролях демонструючи власну персону <g/> , на амплуа першого коханця діяли Віктор Петіпа і В. Блюменталь-Тамарин <g/> , і харків'яни <g/> , а надто харків'янки ділилися на петипісток і блюменталь-тамариністок <g/> , кидаючи своїм героям квіти <g/> , плещучи <g/> , купуючи їхні фотографії й вижебруючи автограф <g/> .
doc#29 « <g/> Золотим черевом <g/> » Курбас спробував висадити в повітря традиції Синельникова <g/> , розірвати з ними беззастережно <g/> .
doc#29 Кайзерів « <g/> Газ <g/> » <g/> , що його тоді був привіз Курбас <g/> , міг мати в своєму русі маси на кону щось від балету <g/> .
doc#29 У « <g/> Макбеті <g/> » злободенність ( <g/> прозріння в наближення сталінізму <g/> ) мало кому була зрозуміла <g/> , оголеність кону й абстрактність маскувалися тим <g/> , що це <g/> , мовляв <g/> , стилізація Шекспіровою « <g/> Ґлобуса <g/> » <g/> .
doc#29 Ну і <g/> , не забуваймо <g/> , тоді це був театр з провінції <g/> , а тепер він мав стати провідним <g/> , затьмаривши франківців ( <g/> що харків'янам не так уже й боліло <g/> ) <g/> , і — головне — доброго старого Синельникова <g/> , — правда <g/> , вже за бортом <g/> , але все ще в ролі непомерклого символу <g/> , — фортеця милої традиційної провінційности першої кляси <g/> : ми найкращі після Москви й Петербурґу <g/> , ми на рівні <g/> , так <g/> , із київським Соловцовим <g/> !
doc#29 <p> Не входжу докладно в характеристику тодішніх російських театрів <g/> , зокрема ґастрольних <g/> , у Харкові <g/> .
doc#29 Театр <g/> , що заперечував спеціятелізацію актора на амплуа і жадав актора універсального <g/> , міг прийняти до роботи і ревю типу « <g/> Алло на хвилі 477 <g/> » або « <g/> Чотири Чемберлени <g/> » <g/> , і фарс ( <g/> « <g/> Пурсоньяк <g/> » <g/> ) <g/> , і навіть елементи психологізму в сенсі методи ( <g/> Каляєв у « <g/> Пролозі <g/> » <g/> ) <g/> , і всеімперськість у сенсі проблематики ( <g/> той-таки « <g/> Пролог <g/> » як цілість <g/> ) <g/> .
doc#29 Десь на 1929 рік оформився новий прошарок глядачів <g/> : — чорнозем <g/> , село в процесі урбанізації <g/> , найнаочніше — студенти й студенти-випускники-фахівці <g/> .
doc#29 Дуже чітко це було видно на диспуті про « <g/> Диктатуру <g/> » в студентському гуртожитку « <g/> Гігант <g/> » <g/> .
doc#29 Тип <g/> , що не належав ні до хамуватих непманів <g/> , ні до екс-чорноземельців і міг вирости в достеменне ядро української міської культури <g/> .
doc#29 Закладалася приязнь ще в роки громадянської війни <g/> , в темних квартирах <g/> , — холодних <g/> , неопалюваних <g/> , освітлюваних каганцями <g/> .