Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 Справді <g/> , якщо сьогодні умовний Іван Іванович обізвав умовного Івана Никифоровича гусаком <g/> , то завтра той може вилаяти його ще сильніше <g/> ; якщо один подасть позов до суду <g/> , то другий подасть протипозов до вищої інстанції <g/> ; якщо один напада на сусідське подвір'я <g/> , то хто перешкодить другому зробити те саме з більшою силою і коефіцієнтом руїнницької дії <g/> ?
doc#45 З другого боку <g/> , якщо всяка мова непрониклива для іншомовних індивідів <g/> , то хто страждатиме <g/> , коли б котрась мова/народність зникла з світу <g/> ?
doc#40 : « <g/> Якщо обрид тобі хто <g/> , позич йому грошей <g/> » ( <g/> Прик <g/> .
doc#70 Але не ті <g/> , хто втік <g/> , і часто не ті хто протестував і змагався <g/> .
doc#51 Вони склали іспит часу <g/> , вони й досі зберігають свою вартість <g/> , тоді як сьогодні ледве чи хто знайде щось живе в працях Будде й Соболевського <g/> , тут згаданих <g/> . </p>
doc#25 Що одним з попередників цього підходу був Михальчук <g/> , тепер ледве чи хто знає <g/> , — надто тому <g/> , що цей погляд схований у примітці до одного з місць публіцистичного його “ <g/> Листа до Пипіна <g/> ” <g/> . </p>
doc#38 <p> ДИСКУСІЇ І КРИТЕРІЙ ПРОФЕСОРА БОРЩАКА </p><p> Довголітня « <g/> дискусія <g/> » про те <g/> , чи Хвильовий <g/> , чи Куліш <g/> , чи ще хто були комуністами чи націоналістами <g/> , має принаймні один осяг <g/> : вона показала <g/> , що література двадцятих років була надто глибока й складна для того <g/> , щоб її можна було вкласти в одне або друге означення <g/> .
doc#54 Алеж воно таке наочне <g/> , що хто ж йому повірить <g/> ? </p>
doc#81 З захищеної залізними штанµами <g/> , щоб хто бува не впав <g/> , µалереї ми поглинали всі ці фарси й мелодрами <g/> , ми висвячувалися в таємниці театральної кухні російського мистецтва сцени в його гірших виявах і так готувалися до майбутньої доби режисерського театру і ще дальшої доби політизованого <g/> , пропаµандивного театру <g/> , поставленого на службу газеті <g/> .
doc#81 Ми з нею добре сприятелювалися <g/> , говорити з нею було легко — як типово для сталінських часів <g/> , ми не розмовляли на політичні теми <g/> , але з несказаного ми просто й легко знали <g/> , щу хто думає і яку шкалу вартостей він має <g/> .
doc#40 Як хто обухом гамселив у його голову <g/> , так одзивалося в ній гірке ридання Галине <g/> » ( <g/> Мирн <g/> .
doc#40 : « <g/> Як хто гострий ніж угородив Чіпці в серце <g/> , так невеличкі ті три слова <g/> .
doc#40 Тут <g/> , крім анафоричних як хто і так <g/> , паралелізм витворює наявність в обох реченнях у тому ж порядку поставлених назв знаряддя дії ( <g/> гострий ніж — обухом <g/> ) <g/> , далі присудків ( <g/> угородив— гамселив <g/> ) <g/> , далі назв місця спрямування знаряддя дії ( <g/> Чіпці в серце — у його голову <g/> ) <g/> .
doc#27 <p> Проте <g/> , якби хто небудь хотів відтворити цю бурхливу <g/> , непосидющу <g/> , розхристану біографію Кулішеву на підставі його українськомовних листів <g/> , він би скоро переконався <g/> , що зробити це несила <g/> .
doc#31 Якби хто в цьому сумнівався <g/> , то це спростовується дальшими прикладами Хвильового <g/> .
doc#39 Ось соняшний день <g/> : він такий прозорий <g/> , « <g/> що якби хто уважний глянув з-під церкви на небеса <g/> , то побачив би там і зорі <g/> , і на великих пальцях ніг нігті <g/> , освітлені сонцем <g/> , у того янгола <g/> , який щоранку летить з заходу на схід назустріч сонцю <g/> » <g/> .
doc#53 Якщо хто воліє невтральніші назви <g/> , — київська школа в про </p><p> тилежність харківській <g/> .
doc#37 Якщо хто хоче <g/> , можна вбачати в цьому тріюмф МУРу <g/> .
doc#81 Пригадую <g/> , ми сидимо на якійсь драбині на подвір'ї Профшколи й стараємося розшифрувати <g/> , хто є хто і що на світі діється <g/> . </p>
doc#38 І хто ж може розкрити її краще від Чижевського <g/> ?