Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#89 Та ж чим інакше можна пояснити <g/> , що <g/> , видаючи Винниченка <g/> , журнали й продуценти книжок вибирають слабші його твори <g/> , ранні й пізні ( <g/> від дуже сумнівного « <g/> Відродження нації <g/> » починаючи <g/> ) <g/> , а сором'язливо замовчують романи й п'єси середньої доби <g/> , де гостріше ставляться проблеми і де письменник не цурається того <g/> , що зневажливо тут названо « <g/> порно <g/> » <g/> , хоч треба було б розрізняти еротизм і « <g/> порно <g/> » ( <g/> не забудьмо <g/> , що й Підмогильному та Домонтовичеві <g/> , які стояли в передових лавах письменників 20-х років <g/> , тогочасна критика закидала порнографічність <g/> ) <g/> . </p>
doc#90 тонко схоплених сценок і епізодів і — більше нічого <g/> . </p><p> Передусім <g/> , твір дуже тяжко назвати романом <g/> . Це радше художньо оброблений щоденник походу совєтського мінометного батальйону від моменту переходу ним
doc#90 Може <g/> , навіть більше <g/> : може <g/> , — так ми схильні думати — навіть у тій людині <g/> , що її ми назвали совєтською <g/> , риси <g/> , позитивні для режиму <g/> , співіснують з углиб душі загнаними справді людськими рисами <g/> , яких ті люди <g/> , може <g/> , самі не відчувають <g/> , але які прокинулися б при сприятливих умовах <g/> .
doc#90 А людей <g/> , що їх ми умовно назвали « <g/> підсовєтськими <g/> » <g/> , Гончар не показав і не міг показати <g/> , бо тоді б ані він не ходив би більше по вулицях Києва <g/> , ані його твір більше не діждався б апробації офіційної критики <g/> . </p>
doc#92 В університетському жаргоні ці конвенції мали назву — базар рабів <g/> .
doc#92 Я можу назвати тільки трьох визначних слов'янських філологів по цей бік залізної завіси <g/> : Шевельов <g/> , Стендер-Петерсен і Станґ <g/> .
doc#92 Одна з провідних комуністичних постатей радянського мовознавства Ольга </p><p> Ахманова в гострому нападі на мій огляд українського й білоруського мовознавства не назвала мого імени ( <g/> Word <g/> , 1965 <g/> , 1 <g/> , с. 180. До цієї рецензії я ще повернуся <g/> ) <g/> .
doc#92 Думаю все-таки <g/> , що за останні двадцять років мені пощастило відновити бодай назви моїх статтів <g/> .
doc#92 ) </p><p> Колись Генрик Бірнбавм назвав « <g/> Предісторію слов'янських мов <g/> » моїм magnum opus <g/> .
doc#93 « <g/> Дейлі телеграф <g/> » назвав її « <g/> чистою насолодою <g/> , показом живого <g/> , комічного й незміренно людського <g/> » <g/> , а виконавця ролі п'янички-волоцюги <g/> , несподівано висуненого на посаду верховного судді Ацдака <g/> , — актора Рамаза Чхіквадзе проголосив « <g/> одним з великих акторів світу <g/> » <g/> .
doc#93 <p> Може <g/> , найвиразніше ця умовна <g/> , суто театральна мова виявляється в тому <g/> , що я назвав би розірваними мізансценами <g/> . Візьмім теоретичний приклад <g/> . Ромео і Джульетта довго не бачилися <g/> .
doc#93 Своєму експериментові впорядники тексту дали назву « <g/> Безплідна <g/> » <g/> .
doc#93 Воістину влучнішої назви не можна було придумати <g/> .
doc#93 Уже Чижевський <g/> , говорячи про мистецтво нашої доби <g/> , назвав його дотепно nicht-so-schöne-Kiinste <g/> .
doc#94 В усіх формах <g/> , що з них назву тільки деякі <g/> : сувора й прискіплива цензура <g/> , найменше потрійна — авторська <g/> , редакторська <g/> , власне цензорська <g/> ; газетні й журнальні рецензії як ще один щабель цензурування <g/> ; книжка <g/> , що якось проскочила між Сціллами й Харібдами внутрішньовидавничих церберів <g/> , стає жертвою нападу ззовні і таки опиняється в небутті <g/> ; наклад знищується <g/> , лічені примірники опиняються під сімома замками в так званих закритих спецфондах <g/> ; на кордонах установлюються непрохідні бар'єри для видань <g/> , що побачили світ поза кордонами Країни дозрілого соціялізму <g/> ; в'язням тюрем і таборів вихоплюють перо з рук <g/> , а коли якомусь пощастить таки дістатися з пером до
doc#94 Щоб назвати тільки частину — монопольність <g/> , закритість назовні <g/> , незбагненна для малої людини магія всесильности <g/> , від Праги до Кабулу <g/> , непоборної на вигляд могутносте <g/> , таємничосте <g/> , непередбачености завтрашньої дії ( <g/> перебудова <g/> , — а що завтра <g/> ?
doc#94 Це значення закріплене у слові слободА <g/> , село <g/> , де нема кріпацтва <g/> , звідки й ціла велика частина України дістала свою назву Слобожанщини <g/> .
doc#94 Важко назвати таку поведінку й таку політику демократичними <g/> , мостом у демократію <g/> . </p>
doc#95 Недвозначно говорять про український характер тогочасного Харкова назви вулиць і міських дільниць — Чоботарська <g/> , Коцарська <g/> , Гончарівка <g/> …
doc#95 Ми б назвали це суржиком — трохи презирливо <g/> .