Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 . </p><p> Але прийняти завваги другого типу означало б зректися того головного <g/> , заради чого я свою працю писав <g/> , ба більше <g/> , — того <g/> , що було провідним у всій моїй
doc#92 Дочекавшися слушного часу <g/> , він обрушив на мене всю свою ненависть до зухвалих приходнів <g/> , що псують кар єру американським хлопцям <g/> .
doc#92 Ось повний текст у перекладі з англійської <g/> : </p><p> « <g/> Дорогий Професоре Сіммонс <g/> , </p><p> у відповідь на Ваш лист <g/> , пересланий мені сюди <g/> , я подам свою думку коротко про д-ра Шевельова <g/> .
doc#92 Мотивував він свою пропозицію тим <g/> , що Ви зрадник <g/> , що Ви співпрацювали з німцями під час окупації України <g/> , зокрема Харкова <g/> , що Ви були доцентом університету <g/> , що Ви в своїх ( <g/> газетних <g/> ) статтях <g/> , " <g/> обливали покійного Булаховського брудом <g/> " <g/> , що Ви далі відійшли з німцями <g/> , які відступали з України <g/> , і що Ви тепер в Америці співпрацюєте в запекло сепаратистській українській академії <g/> .
doc#92 Коли він закінчив свою промову <g/> , з усіх боків почулися голоси <g/> , що вимагали Вашого виключення <g/> .
doc#92 Якобсон недвозначно пропонував свою співдію в цьому напрямі <g/> , а бажанням Білодіда це відповідало якнайкраще <g/> .
doc#92 Але — дивлячися по змозі об'єктивно <g/> , зосторонь <g/> , я бачу в них <g/> , серед затоптаного в порох історії <g/> , і якусь свою заслугу <g/> , якою не можу не пишатися <g/> . </p>
doc#92 — Ю. Ш. <g/> ) Те <g/> , що Л. показав свою некомпетентність і незнайомство з рецензованою книжкою <g/> , як і те <g/> , що він цією рецензією виключив себе з кола славістів-джентлменів <g/> , звісно <g/> , його особиста справа <g/> …
doc#92 Я подав свою тему Е. <g/> , — не міг же я подавати її Якобсонові <g/> , чия ворожість була мені аж надто відома <g/> .
doc#92 Зрештою <g/> , моя безмежна говорючість була нормальна для людини зі слов'янського світу <g/> , що якоюсь мірою рада вилити свою душу в обіймах дружнього всерозуміння і всепрощення <g/> . </p>
doc#93 Героїня твору Груша Вачнадзе <g/> , що ціною незчисленних жертв і під загрозою для власного життя проносить <g/> , рятуючи <g/> , крізь безглузді жорстокості безглуздої революції не свою дитину-немовля <g/> , — це ж якоюсь мірою Діва Марія в її втечі до Єгипту <g/> .
doc#94 Князь спасав свою душу через читання <g/> , для смерда менша небезпека була не читати взагалі <g/> .
doc#94 Майбутній рай перемістився на землю з неба <g/> , і винагорода за муки належатиме тепер не безсмертній душі <g/> , а нащадкам <g/> ; і <g/> , на додаток <g/> , раніше це Бог насилав лихо й загибель на свою жертву <g/> , а тепер ця жертва мусіла сама йти назустріч своїм мукам і загибелі <g/> , активно себе руйнувати й нищити <g/> . </p>
doc#94 1903 рік <g/> , коли ще скрізь морок <g/> , але чулі розуми можуть угледіти переддень 1905 року <g/> , поетка творить свою поему про одне слово <g/> , що є ключем до всього <g/> , слово — свобода <g/> , поняття свободи <g/> , але <g/> , милий Боже <g/> , яке ще недоступне й незрозуміле всім вісімдесятьом відсоткам неграмотного народу <g/> , але і скільком з тих <g/> , що формально грамотні <g/> .
doc#94 Це значення закріплене у слові слободА <g/> , село <g/> , де нема кріпацтва <g/> , звідки й ціла велика частина України дістала свою назву Слобожанщини <g/> .
doc#94 знайома повернулася додому й подбала за належний вигляд своїх губів <g/> . </p><p> Вона не схотіла ствердити свою незалежність від щоденних звичаїв американського суспільства <g/> . Вона зрадила своє право на privacy <g/> , правда
doc#94 ) </p><p> Поняття privacy базується на латинському privatus — особисто незалежний <g/> , позаслужбовий <g/> , позадержавний <g/> ; поняття часто найкраще окреслюються через свою протилежність <g/> .
doc#94 Народ — це поняття через свою многозначність досконало надавалося до нічого-не-значення <g/> , до містичної непридатности для тверезої <g/> , об'єктивної аналізи <g/> . </p>
doc#95 І Харків сам змагається за свою українськість <g/> .
doc#96 Але на порядній віддалі один від одного <g/> , щоб ствердити свою індивідуальність <g/> .