Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 Далі була стаття про Потебню як українського вченого <g/> .
doc#72 — “ <g/> продовжували традиції СВУ <g/> ” ( <g/> 37 <g/> ) <g/> , що слово народ у їхньому розумінні рівнозначне слову куркульство ( <g/> у чому <g/> , на превелике диво <g/> , вони нібито йдуть слідом Потебні й Фосслера — 34 <g/> , 32 <g/> ) <g/> , а праця Смеречинського — “ <g/> розгорнена атака КЛАСОВОГО ворога на розвиток української літературної мови <g/> , що відбувається під керівництвом партії за вказівками Леніна і Сталіна <g/> ” ( <g/> 39 <g/> ) <g/> .
doc#72 Згадавши теорію Гумбольдта й Потебні про внутрішню форму слів ( <g/> 69 <g/> ) <g/> , Фінкель пробує довести <g/> , що терміни без виразної внутрішньої форми мають перевагу <g/> , бо вільні від зайвих асоціяцій ( <g/> 70 <g/> ) <g/> .
doc#72 —148 “ <g/> Посланник <g/> ” — 17 <g/> , 23 Постишев Павло —113-118 <g/> , </p><p> 120-122 <g/> , 125 <g/> , 129 <g/> , 130 <g/> , 137 <g/> , 174 </p><p> Потебня Олександер — 124,126 “ <g/> Правда <g/> ” ( <g/> Львів <g/> ) — 12 <g/> , ЗО “ <g/> Правда <g/> ” ( <g/> Москва <g/> ) — 125 <g/> , 130 <g/> , 131 <g/> , 133 <g/> , 134 <g/> , Правобережжя — 49 “ <g/> Православная Буковина <g/> ” —17 Прага —44 <g/> , 97 <g/> , 160 <g/> , 169 “ <g/> Прапор <g/> ” —17 <g/> , 23 “ <g/> Прапор марксизму <g/> " — 123 “ <g/> Праця <g/> ” — 29 </p><p> <g/> Приднепровский край <g/> ” — 37 Прилука — 27 Приходько А. —106 Пріцак Омелян —10 “ <g/> Провідник рільничих кружків <g/> ” — 17 </p><p> Прокоп Мирослав — 10 “ <g/> Пролетар <g/> ” — 95 “ <g/> Проліски <g/> ” — 12 “
doc#76 Як писав Потебня <g/> , можна точно зареєструвати дату <g/> , годину і хвилину <g/> , коли яблуко впало з яблуні <g/> , коли народилася дитина <g/> , але не можна визначити року <g/> , дня й години постання нової мови <g/> .
doc#76 Русская мысль <g/> , 1912 <g/> , 1. </p><p> Сумцов М. Спогади й замітки про Потебню <g/> .
doc#76 5. Соханська про Потебню <g/> .
doc#76 Бюлетень Редакційного комітету для видання творів О. П. Потебні <g/> , 1 <g/> , Харків <g/> , 1922. </p><p> Тичина Павло <g/> .
doc#81 З євреїв <g/> , але сільських — його батько був сільським ковалем десь на Кіровоградщині ( <g/> а його вчителем був у Кіровоградському педагогічному інституті учень Потебні Василь Харцієв <g/> ) <g/> , — Лев Юхимович був більшим українським патріотом <g/> , ніж багато з його перевесників-українців <g/> .
doc#81 У другому році мої « <g/> теми <g/> » були <g/> : принципи етимологізування <g/> ; розвиток форм присудковости за Потебнею <g/> ; функції орудного відмінка за Потебнею <g/> ; історія дієвідміни в чеській мові — історична фонетика чеської мови <g/> .
doc#81 У другому році мої « <g/> теми <g/> » були <g/> : принципи етимологізування <g/> ; розвиток форм присудковости за Потебнею <g/> ; функції орудного відмінка за Потебнею <g/> ; історія дієвідміни в чеській мові — історична фонетика чеської мови <g/> .
doc#81 Я тоді цікавився Потебнею <g/> , звідси дві теми про його погляди <g/> .
doc#81 У процесі праці над моєю синтаксою простого речення я зацікавився структурою й походженням називних речень <g/> , і в мене постав намір написати невелику розвідку про цю проблему <g/> , переважно на матеріялі новітньої літератури <g/> , шукаючи в сучасному матеріялі відклади минулого <g/> , як у далеко ширшому обсязі робив Олександер Потебня <g/> , яким я дуже захоплювався в роки аспірантури <g/> , читаючи й перечитуючи його <g/> , а почасти й його учнів і послідовників <g/> , таких <g/> , як Попов або Бєлоусов <g/> .
doc#81 На суто харківські теми видрукували ювілейні статті — 50 років з дня смерти — про Потебню ( <g/> 13 <g/> ) та про Василя Мову <g/> .
doc#81 Усе таки <g/> , думалося <g/> , може <g/> , це так <g/> , як харківська « <g/> Нова Україна <g/> » — про Петлюру не можна <g/> , але про Потебню <g/> , про Василя Мову — можна <g/> , театральні рецензії <g/>
doc#82 Гумбольдт ( <g/> а за ним у нас Потебня <g/> ) пробував перенести відповідальність за вічну неадекватність слова у психологію сприймання слухачем і читачем <g/> : « <g/> Всяке розуміння є нерозуміння <g/> » <g/> .
doc#84 в рецидивах просвітянщини й просвітянського соціялізму в нашій сьогоднішній дійсності <g/> , пресі <g/> , мистецтві <g/> ? </p><p> Потебня казав <g/> : « <g/> Наші батьки й діди були сильні в своїй народності мимоволі і самі
doc#84 Все це означало ідеологію острова <g/> . А ми — на материку <g/> . </p><p> І тому перефразуємо Потебню <g/> : Наші народники й вісниківці ствердили свідомість нашої окремішности <g/> ; відкрили нам очі на нашу
doc#88 Варто згадати хоча б школу В. Антоновича — М. Грушевського в історії <g/> , Потебні в мовознавстві <g/> , Перетца в історії літератури <g/> , Мечникова в медицині <g/>
doc#92 До роковин смерти О. Потебні <g/> » <g/> .