Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 Вельми характеристично <g/> , що <g/> , за дуже малими винятками <g/> , Хвильовому чужі так звані акумульовані повтори типу анафори або епіфори <g/> , які були такою характеристичною рисою стилю Сталіна й його доби і функцією яких було вдовбувати в голови читачів чи слухачів гасла <g/> , « <g/> прості <g/> , як мекання <g/> » <g/> .
doc#84 Але невже якийсь Карл Ясперс <g/> , що живе <g/> , не виїжджаючи на жадні конгреси <g/> , нікуди <g/> , в гейдельберзькій кімнаті з жалюзі <g/> , які гуркочуть взз-гуп <g/> , взз-гуп кожного ранку — провінція <g/> , а повія і спекулянт з мюнхенського двірця — столиця <g/> ?
doc#72 Дуже швидко українська мова шириться на такі ділянки життя <g/> , які досі були більше чи менше <g/> , а не раз і цілковито <g/> , поза її засягом <g/> : військо <g/> , фінанси <g/> , судівництво <g/> , освіта <g/> , наука <g/> . </p>
doc#57 Під творчою культурою він розумів « <g/> індивідуальні твори і спосіб життя <g/> , які відповідають обставинам і потребам сучасности <g/> » <g/> .
doc#40 Ці факти пояснюються тим <g/> , що в функції приналежности частіше виступають присвійні прикметники або займенники <g/> , які мають нормальне місце перед іменником <g/> , а родовий відмінок іменника або займенника функціонує як їх заміна <g/> .
doc#84 Скупих <g/> , уривчастих заохоченнях <g/> , які рідко можна почути <g/> . </p>
doc#85 Кажучи це <g/> , я передчуваю заперечення <g/> , які негайно постануть <g/> .
doc#15 <p> Подібно до Шахматова і Пєшковського в Росії <g/> , Ріс старається протиставити називні речення ( <g/> вживаю цей термін тут і далі всупереч тим запереченням <g/> , які висував проти нього сам Ріс <g/> ) неповним <g/> .
doc#37 Були тільки адміністративні заходи <g/> , які до того ж нічого спільного з літературою в собі й не мали <g/> .
doc#50 І цим пояснюються ті явні збіги в системі образів із сучасними літературними напрямами Заходу <g/> , які тим важливіші <g/> , що виникли в Осьмачки не наподобленням <g/> , не копіюванням <g/> , а самостійно й творчо <g/> , ідучи провідним шляхом усякої самостійної літератури <g/> : в наслідок схрещення дотеперішньої поетичної традиції з тим новим <g/> , що несе час <g/> , в наслідок саморозвитку і самозаперечення попереднього етапу національної поетичної традиції <g/> . </p>
doc#9 Улюбленим закидом дискутантів на адресу тих слів і зворотів <g/> , які вони бажали здискредитувати <g/> , був закид <g/> , що це — « <g/> москалізм <g/> » <g/> , або що це — « <g/> польонізм <g/> » <g/> , або що це те й друге разом <g/> , або нарешті <g/> , що це як не те <g/> , то друге <g/> , — саме так <g/> , наприклад <g/> , як ми бачили <g/> , поставився Б. Грінченко до слова звертатися ( <g/> до кого <g/> ) <g/> .
doc#25 Натомість в українській літературній мові <g/> , як і в південноукраїнських говірках <g/> , о нормально чергується з і ( <g/> ніж — ножа <g/> ) <g/> , воно наче розщепилося на ці два звуки <g/> , які одначе несуть ту саму функцію <g/> , так що в формі <g/> , наприклад дім мовець одразу і безпомилково впізнає тільки інший вияв форми дом ( <g/> у <g/> ) <g/> .
doc#40 Тому в них можливі навіть такі звуки <g/> , які загально в мові не вживаються <g/> .
doc#40 <p> До фонетичних ознак <g/> , які вказують на чуже походження даного слова <g/> , належить наявність звуків або звукосполучень <g/> , які в нашій мові не трапляються взагалі або в певних становищах <g/> .
doc#9 Літературна українська мова <g/> , за його твердженням <g/> , існує тільки на Великій Україні <g/> , де вона освячена авторитетом клясиків і тогочасних великих письменників <g/> ; усе <g/> , що є специфічного в галицькій книжній мові <g/> , Б. Грінченко зневажливо називає « <g/> язичиєм <g/> » <g/> , дарма що не може не розуміти <g/> , що це новітнє <g/> , мовляв <g/> , « <g/> язичиє <g/> » далеко стоїть від тієї москвофільської мови <g/> , яка свого часу й дістала іронічну назву язичия <g/> : « <g/> Дуже помилялись ті земляки <g/> , які думали досі <g/> , що в Галичині тільке одне " <g/> язичиє <g/> " — москвофільське <g/> , навпаки <g/> , — є і друге — рутенське <g/> »1. Докази на це твердження в Б. Грінченка — більш ніж скупі <g/> .
doc#20 Я не брав участи в розмовах і навіть не слухав їх <g/> , але я добре знав <g/> , які вони значущі в своїй незначності <g/> , як їх любили обидві жінки — і я підсвідомо й зосторонь теж <g/> . </p>
doc#81 Я не брав участи в цих розмовах і навіть не слухав їх <g/> , але я добре знав <g/> , які вони священні й значущі в своїй незначущості <g/> .
doc#20 Я не знав <g/> , які там були обставини <g/> , але в 1940 році я бачив його як осередок українськости <g/> , і в мене існувала певність <g/> , що там не пропадемо фізично і знайдемо своїх <g/> .
doc#23 Ми не знаємо <g/> , які дерева ростуть у цих садках і дібровах <g/> , які птахи співають <g/> .
doc#46 На його знімках <g/> , які трапили мені до рук геть пізніше <g/> , — він мені не здавався ані Гераклом <g/> , ані Прометеєм <g/> , радше якимсь вірменином із тих <g/> , що сиділи <g/> , чекаючи на клієнтів <g/> , у Харкові на Миколаївському майдані <g/> , постукували щітками об свої дерев'яні скриньки й закликали громадян чистити в них черевики <g/> .