Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 Замість аскетизму печерного малюнка <g/> , де до послуг тільки лінія <g/> , тільки сильвета <g/> , бачимо пишні барви й опуклі форми барокко <g/> . </p>
doc#2 І може б ми й повірили в тільки історичність цієї людини <g/> , якби дивним дивом не накладалося на цей комплекс почуттів ще одне <g/> : почуття рокованости <g/> .
doc#2 Чи думала вона <g/> , що вже не бути дням <g/> , а тільки ночам <g/> ?
doc#2 До того ж <g/> , якщо психологічно людина перших поезій Лятуринської в найкращому випадку показує тільки одну сторону свого історичного взірця <g/> , то поетично вона живе в своєму світі <g/> , далекому від сучасного <g/> , і <g/> , через далекість <g/> , ми охоче погоджуємося приписати її печерній чи княжій добі <g/> , так само <g/> , як ми це робимо з « <g/> Весною священною <g/> » Стравинського в музиці чи зловісним кольоритом картин Реріха <g/> . </p>
doc#2 Напруга суб'єктивної розпуки й волі не меншає <g/> , але сублімується в мужність і поезію загальної ваги <g/> , а « <g/> я <g/> » стає не центром світу <g/> , а тільки займенником <g/> , що з ним <g/> , чей же <g/> , за законами мови має узгоджуватися присудок <g/> .
doc#2 Але його світ зірвався з завіс <g/> , обрядовість — тільки спогад і нездійснена мрія <g/> , і його наскрізь суб'єктивні герої в корчових метаннях змушені якось пробивати в житті свій чисто індивідуальний шлях <g/> .
doc#2 <p> Такі поезії про річку <g/> , що ковтнула не тільки черевичок дівчини <g/> , про поляниць <g/> , русалок і греця <g/> , що переслідують дівчину <g/> , про килими <g/> , що ними ниви простеляються перед дівчиною й коханим <g/> . </p>
doc#2 Але в « <g/> Гуслах <g/> » і « <g/> Веселці <g/> » вони позначені тільки числами <g/> , а тимчасом вони не менш цілісні <g/> .
doc#2 <p> Хибно було б думати <g/> , що « <g/> Веселка <g/> » — тільки радість <g/> , тільки переливи барв райдуги <g/> .
doc#2 <p> Хибно було б думати <g/> , що « <g/> Веселка <g/> » — тільки радість <g/> , тільки переливи барв райдуги <g/> .
doc#2 Бо Лятуринська має не тільки свій стиль <g/> , а і свій світ <g/> .
doc#2 І може не тільки з наших <g/> . </p>
doc#3 Аби тільки <g/> , боронь Боже <g/> , хвіст комети не порушив зачарованого і єдинонаявного мертвого спокою <g/> .
doc#3 <p> Як відомо <g/> , в давньоукраїнській мові числівник існував тільки на семантичному рівні <g/> , а морфологічно та синтаксично становив собою досить безформну масу різних уламків різних мовних підсистем <g/> , з мінімальним пристосуванням до числової семантики <g/> .
doc#3 На структуру « <g/> іменникового керування <g/> » перенесено структуру </p><p> « <g/> прикметникового узгодження <g/> » <g/> , але тільки в непрямих відмінках <g/> .
doc#3 Засяг цієї зміни вужчий <g/> , він охоплює тільки іменники середнього роду і тільки в формі називного відмінка <g/> , трудно тут говорити про нову <g/> , третю революцію <g/> .
doc#3 Засяг цієї зміни вужчий <g/> , він охоплює тільки іменники середнього роду і тільки в формі називного відмінка <g/> , трудно тут говорити про нову <g/> , третю революцію <g/> .
doc#3 Для них це тільки спрощення в парадигмі іменників середнього роду в числівникових конструкціях <g/> , насамперед у іменниках з двома основами <g/> .
doc#3 Головні синтаксичні риси українського числівника <g/> , що проявляються в його розвитку <g/> , — 1 <g/> ) використання числівника в його становленні категорії числа не тільки як семантичної категорії <g/> , але і на послугах синтакси за- лежности і 2 <g/> ) використання узгодження і керування не як взаємо виключних <g/> , а як рівнолеглих і взаємодоповнюючих ( <g/> п'ять осіб — керування <g/> , п'ятьма особами — в тій самій парадигмі — узгодження <g/> ) <g/> . </p>
doc#3 Не буду перелічувати висловлювань на ці теми <g/> , згадаю тільки для прикладу монографію про числівник Макара Івченка « <g/> Числівники української мови <g/> » ( <g/> Київ <g/> , 1955 <g/> , ст <g/> .