Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 , що українці не тільки мужики <g/> , що єсть навіть і такі по-европейськи одягнені <g/> , виховані люди з
doc#9 . Справді <g/> , в цей час на Великій Україні працюють такі письменники-галичани <g/> , як М. Ірчан <g/> , В.
doc#9 , М. Гасько <g/> , А. Крушельницький та ін <g/> . <g/> , такі науковці <g/> , як С. Рудницький <g/> , М. Яворський та ін <g/> .
doc#9 мови — принаймні в газетній мові <g/> . Тон задають такі газети <g/> , як київське « <g/> Українське слово <g/> » <g/> ,
doc#9 або знали хіба в поетичній мові <g/> . Маю на увазі такі слова <g/> , як інвазія <g/> , змаг <g/> , чин <g/> , урухомити <g/> ,
doc#9 системи або логічної послідовности <g/> . Візьмімо такі цілком нормальні в сучасній літературній мові
doc#9 свідчення сучасників <g/> . </p><p> Олена Пчілка відзначає такі галицизми <g/> , « <g/> що здаються їй ( <g/> Любі з « <g/> Товаришок <g/> »
doc#9 є хибним <g/> . Ледве чи можна вважати за галицькі такі слова <g/> , як здібний ( <g/> Грін <g/> . <g/> : Кул <g/> . <g/> , Г. Барв <g/> . <g/> ) <g/> ,
doc#9 . <g/> ) <g/> , відмовити ( <g/> Грін <g/> . <g/> : MB <g/> ) <g/> , страдник <g/> . Непевні такі приклади <g/> , як майже <g/> , сумніватися <g/> , подібний <g/> .
doc#9 » говіркою « <g/> Химії <g/> » Мазуренка <g/> , де знаходимо такі слова <g/> , як грахвин ( <g/> карафка <g/> , рос <g/> . графин <g/> ) <g/> ,
doc#9 , наслідуючи галичан <g/> , які їх не знають <g/> . Це такі слова <g/> , як спохвату <g/> , сливе <g/> , хапки <g/> , вашого (
doc#9 , землю ореться <g/> . В новішій літературі такі конструкції не часті <g/> , але трапляються вже не
doc#9 років <g/> ) <g/> . Тут навіяні галицьким впливом такі явища <g/> , як вимова и <g/> , а не і після приголосних д <g/> , т <g/> ,
doc#9 , а з новіших — О. Стефановичем <g/> . У словотворі такі є іменники жіночого роду з наростком -овка на
doc#9 не сприйняті літературною мовоюliii <g/> . Коли всі такі форми в літературній мові не прищепилися <g/> , то це
doc#9 ціле руське питання <g/> »lvii <g/> . Висловлював такі припущення і М. Драгоманов <g/> , а слідом за ним — А.
doc#9 . Слова з новим значенням сприймаються як такі <g/> , а слова <g/> , що означали вже певні поняття <g/> , стають
doc#9 стилю є церковнослов'янізми <g/> , зокрема такі <g/> , які є спільними в російській мові <g/> , так <g/> , що
doc#9 , тільки на тих галицизмах <g/> , які можна було як такі чітко пізнати <g/> . Іншими словами кажучи <g/> , сліди <g/> ,
doc#9 тут поданий <g/> , вистачає для того <g/> , щоб висунути такі дві тези <g/> : </p><p> 1. Чернігівська традиція була