This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | , що українці не тільки мужики <g/> , що єсть навіть і | такі | по-европейськи одягнені <g/> , виховані люди з |
doc#9 | . Справді <g/> , в цей час на Великій Україні працюють | такі | письменники-галичани <g/> , як М. Ірчан <g/> , В. |
doc#9 | , М. Гасько <g/> , А. Крушельницький та ін <g/> . <g/> , | такі | науковці <g/> , як С. Рудницький <g/> , М. Яворський та ін <g/> . |
doc#9 | мови — принаймні в газетній мові <g/> . Тон задають | такі | газети <g/> , як київське « <g/> Українське слово <g/> » <g/> , |
doc#9 | або знали хіба в поетичній мові <g/> . Маю на увазі | такі | слова <g/> , як інвазія <g/> , змаг <g/> , чин <g/> , урухомити <g/> , |
doc#9 | системи або логічної послідовности <g/> . Візьмімо | такі | цілком нормальні в сучасній літературній мові |
doc#9 | свідчення сучасників <g/> . </p><p> Олена Пчілка відзначає | такі | галицизми <g/> , « <g/> що здаються їй ( <g/> Любі з « <g/> Товаришок <g/> » |
doc#9 | є хибним <g/> . Ледве чи можна вважати за галицькі | такі | слова <g/> , як здібний ( <g/> Грін <g/> . <g/> : Кул <g/> . <g/> , Г. Барв <g/> . <g/> ) <g/> , |
doc#9 | . <g/> ) <g/> , відмовити ( <g/> Грін <g/> . <g/> : MB <g/> ) <g/> , страдник <g/> . Непевні | такі | приклади <g/> , як майже <g/> , сумніватися <g/> , подібний <g/> . |
doc#9 | » говіркою « <g/> Химії <g/> » Мазуренка <g/> , де знаходимо | такі | слова <g/> , як грахвин ( <g/> карафка <g/> , рос <g/> . графин <g/> ) <g/> , |
doc#9 | , наслідуючи галичан <g/> , які їх не знають <g/> . Це | такі | слова <g/> , як спохвату <g/> , сливе <g/> , хапки <g/> , вашого ( |
doc#9 | , землю ореться <g/> . В новішій літературі | такі | конструкції не часті <g/> , але трапляються вже не |
doc#9 | років <g/> ) <g/> . Тут навіяні галицьким впливом | такі | явища <g/> , як вимова и <g/> , а не і після приголосних д <g/> , т <g/> , |
doc#9 | , а з новіших — О. Стефановичем <g/> . У словотворі | такі | є іменники жіночого роду з наростком -овка на |
doc#9 | не сприйняті літературною мовоюliii <g/> . Коли всі | такі | форми в літературній мові не прищепилися <g/> , то це |
doc#9 | ціле руське питання <g/> »lvii <g/> . Висловлював | такі | припущення і М. Драгоманов <g/> , а слідом за ним — А. |
doc#9 | . Слова з новим значенням сприймаються як | такі | <g/> , а слова <g/> , що означали вже певні поняття <g/> , стають |
doc#9 | стилю є церковнослов'янізми <g/> , зокрема | такі | <g/> , які є спільними в російській мові <g/> , так <g/> , що |
doc#9 | , тільки на тих галицизмах <g/> , які можна було як | такі | чітко пізнати <g/> . Іншими словами кажучи <g/> , сліди <g/> , |
doc#9 | тут поданий <g/> , вистачає для того <g/> , щоб висунути | такі | дві тези <g/> : </p><p> 1. Чернігівська традиція була |