Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 <p> 2. Власні назви мистецьких творів <g/> , часописів <g/> , пароплавів <g/> , а також власні назви взагалі <g/> , коли вони складаються зі слів <g/> , ужитих у переносному значенні <g/> , напр <g/> .
doc#14 Або нищення ритмом наголошености односкладових слів <g/> : </p><p> попливуть у далінь — вітром м'ят <g/> , летом рут <g/> , </p><p> і мов тінь сиза <g/> , плеснуть за нами </p><p> — вітромм'ят <g/> , летомрут <g/> , мовтіньсиза — це треба читати як одне слово <g/> .
doc#15 Він розглядає як однотипні ( <g/> генетично <g/> , але в нього взагалі підхід генетичний <g/> ) такі речення <g/> , як <g/> : пожар <g/> , время <g/> , стыд <g/> , стыдно <g/> , хорошо <g/> , хожено <g/> , убито - на тій підставі <g/> , що всі ці слова - іменного походження <g/> ; сюди ж відносить він і переліки <g/> , заголовки і т. п. </p><p> Томсон знає тільки ті бездієслівні речення <g/> , в яких нема ні присудка <g/> , ні підмета <g/> , а для безпосереднього повідомлення всього складного </p><p> уявлення означається словом та частина його <g/> , яка випадково найбільше збуджена в душі мовця <g/> , бо звичайно нема таких слів <g/> , якими можна позначити все складне уявлення в сукупності <g/> .
doc#15 Так <g/> , наявність павзи у прикладі з Панфьорова У сельского совета море го- лов витлумачується як свідчення незв'язаности перших трьох слів з іменником море <g/> .
doc#15 К. Німчинов пише про називні речення <g/> : " <g/> категорія ця часто вживана в ритмованій поетичній мові <g/> " <g/> ; " <g/> Назовні речення <g/> , принаймні в найхарактернішім вигляді їх <g/> , себто коли бувають тільки самі підмети без жадних додаткових слів <g/> , характеризують літературну мову <g/> " - автор Синявськии <g/> . </p>
doc#15 Зберігаються всі основні ознаки питального речення - інтонація <g/> , наявність або можливість питальної частки <g/> , модифікації порядку слів і <g/> , що особливо важливо <g/> , зберігається спрямовання речення на відповідь <g/> , тобто і основна функціональна властивість питального речення <g/> .
doc#15 Так <g/> , прізвища співробітників якоїсь установи в списку на одержання заробітної плати стоять ближче до слів <g/> , але <g/> , маючи дещо більшу співвідносність з конкретними предметами ( <g/> в даному випадку - особами <g/> ) - трохи наближаються до називних відмінків вивісок і заголовків <g/> .
doc#15 129 <g/> ) <g/> , </p><p> 81-82 </p><p> повідомлення 24 <g/> , 42 поезія 48 <g/> , 94 порядок слів 52 <g/> , 69 предикат 35,36 <g/> , 96 ( <g/> nop <g/> .
doc#17 <p> Хотілося б також сказати кілька слів про загальний розподіл акцентів між окремими діями <g/> .
doc#19 Почавши з переспівів народньопоетичних мотивів <g/> , інколи повторюючи Шевченкові засоби <g/> , вони помалу намагаються внести свіжий струм у поетичне слово <g/> , беруться за переклади чужих поетів <g/> , не боячися неологізмів та рідко вживаних слів <g/> , цікавлячись громадською поезією росіян <g/> , пересаджуючи на український ґрунт ліричну манеру Гайне тощо <g/> .
doc#19 Не знайдемо в Мови типового для епігонів Шевченка накопичення пестливих форм слів взагалі і в римах зокрема <g/> .
doc#24 <p> Але до цього ми ще повернемося трохи згодом <g/> , а тепер ще кілька слів про наскрізних героїв « <g/> Вертепу <g/> » <g/> .
doc#24 Починаючи від загальної суворої симетричности будови <g/> , в якій кожний деталь діє одночасно принаймні в трьох плянах <g/> : у пляні загальнофілософському <g/> , у пляні політично- і національно-філософському і в пляні побутовому — і кінчаючи продуманістю ритму кожного уступу <g/> , фрази <g/> , пари слів <g/> , продуманістю в складних переливах синкретичних метафор і образів <g/> , — усе в « <g/> Вертепі <g/> » зважене <g/> , відміряне і на наперед визначене місце поставлене <g/> . </p>
doc#26 Знову « <g/> дух <g/> » цієї поезії можна виявити вже на найелементарнішому рівні <g/> , на рівні поодиноких слів <g/> .
doc#26 ) — усіх цих слів у Квітки нема або нема в такому значенні <g/> , як у Шевченковій поезії <g/> , йому присвяченій <g/> .
doc#26 Навіть на найелементарнішому рівні — рівні поодиноких слів — знайдемо в поезії цілу низку слів <g/> , яких « <g/> Енеїда <g/> » взагалі не знає <g/> : соловейко <g/> , калина <g/> , одинокий <g/> , гніздечко <g/> , в'янути ( <g/> про серце <g/> ) <g/> , щебетати ( <g/> в « <g/> Енеїді <g/> » тільки про пащекувату жіночку <g/> ) <g/> , дівчина <g/> , сохнути ( <g/> в значенні журитися <g/> ) <g/> , лози <g/> , дрібні ( <g/> про сльози <g/> ) <g/> , гай <g/> , гойдати <g/> , кобзар <g/> , діброва <g/> , прилинути <g/> , чужина <g/> , орел <g/> , грати ( <g/> про море <g/> ) <g/> , сіяти <g/> , як даремно шукали б ми в « <g/> Енеїді <g/> » й самого слова Україна <g/> , як даремно ми шукали б там і українського пейзажу взагалі <g/> . </p>
doc#27 З листів Шевченка можна виснувати його погляди в багатьох справах <g/> , елементи його світогляду <g/> , але він звичайно не викладає їх розгорнено <g/> , вони виявляються побічно або в доборі цінувальних слів <g/> .
doc#27 Одначе <g/> , так само безсумнівно <g/> , що важливим джерелом того <g/> , що Куліш уважав за церковнослов'янізми <g/> , була російська літературна <g/> , зокрема поетична мова <g/> , і дуже часто він не відрізняв слова церковнослов'янські від слів <g/> , витворених вже на російському ґрунті <g/> , хоч і з церковнослов'янських елементів <g/> .
doc#27 Бо про загальний характер мови вирішують не поодинокі чужі слова <g/> , а синтакса <g/> , знання семантичних відтінків слів <g/> , уміння творчо з них користатися <g/> .
doc#27 Це скидалось б на погану гру слів <g/> . </p>