Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Але цілком зрозуміло <g/> , що все це ототожнення літературної мови з мовою сільської баби <g/> , увесь цей протест проти позичень з інших слов'янських мов — були прихованим виступом і проти мовних позицій П. Куліша <g/> , і проти позичень з галицької книжної мови <g/> , яку І. Нечуй-Левицький саме вважав за засмічену інослов'янськими впливами <g/> : церковнослов'янськими й польськими <g/> . </p>
doc#9 Але цілком зрозуміло <g/> , що все це ототожнення літературної мови з мовою сільської баби <g/> , увесь цей протест проти позичень з інших слов'янських мов — були прихованим виступом і проти мовних позицій П. Куліша <g/> , і проти позичень з галицької книжної мови <g/> , яку І. Нечуй-Левицький саме вважав за засмічену інослов'янськими впливами <g/> : церковнослов'янськими й польськими <g/> . </p>
doc#9 Але цілком зрозуміло <g/> , що все це ототожнення літературної мови з мовою сільської баби <g/> , увесь цей протест проти позичень з інших слов'янських мов — були прихованим виступом і проти мовних позицій П. Куліша <g/> , і проти позичень з галицької книжної мови <g/> , яку І. Нечуй-Левицький саме вважав за засмічену інослов'янськими впливами <g/> : церковнослов'янськими й польськими <g/> . </p>
doc#9 З другого боку <g/> , факти дедалі більшого ширення галицької преси на Великій Україні <g/> , факти помітної участи в цій пресі великоукраїнських письменників і діячів <g/> , мова яких при друкуванні іноді зазнавала більших чи менших змін <g/> , — все це разом узяте актуалізує розбіжності літературної мови в її галицькому варіянті проти літературної мови <g/> , що росте спроквола ( <g/> через несприятливі обставини <g/> ) у Великій Україні на вузькообмежених жанрово й стилістично <g/> , лиш частково сприйманих традиціях мови Шевченка й « <g/> Основи <g/> » <g/> .
doc#9 <p> Після об'єктивних і фахових статей І. Кокорудза і А. Кримського дискусію мала закрити невеличка замітка Б. Грінченка2 <g/> , де він рішуче заявляє про свою єдність з галичанами проти москвофілів та інших ворогів українського народу <g/> , що радо сприйняли мовну дискусію як початок розколу між галичанами й великоукраїнцями <g/> .
doc#9 Особливо поширилися ці зустрічі <g/> , які з волі чи проти волі <g/> , свідомо чи несвідомо несли на Велику Україну галицькі слова і звороти <g/> , наголоси і навіть вимову <g/> , з початком XX ст <g/> .
doc#9 Свого погляду вона не змінила й пізніше <g/> , хоч і була проти крайности і пересад <g/> .
doc#9 Для них галицьке забарвлення мови стає своєрідним способом показати свою вищість проти маси « <g/> звичайних <g/> » мовців <g/> , свою европейськість <g/> , свою обраність <g/> .
doc#9 <p> З цього погляду вживання його в прикладі <g/> : « <g/> От воно і трапилось <g/> : ескадрони грають <g/> » ( <g/> К. Герасименко <g/> ) при оповідному тоні викладу не можна ще зв'язувати з галицькими мовними впливами <g/> , але можна вже запідозрити їх в такому прикладі <g/> , як « <g/> Я не можу не плакать <g/> , бо воно плачеться проти моєї волі <g/> » ( <g/> І. Сен- ченко <g/> ) <g/> , бо тут нема стилістичної настанови на оповідь <g/> . </p>
doc#9 Кампанія проти них велась під гаслом « <g/> буржуазний націоналізм <g/> » <g/> , а пізніше проти « <g/> безрідного космополітизму <g/> » <g/> .
doc#9 Кампанія проти них велась під гаслом « <g/> буржуазний націоналізм <g/> » <g/> , а пізніше проти « <g/> безрідного космополітизму <g/> » <g/> .
doc#9 Нібито даремний опір проти сталінського « <g/> мовного експерименту <g/> » був також справою духа <g/> .
doc#10 Це останнє привело до виступу Смаль-Стоцького проти Ганцова <g/> : Ганцов бо обстоював подовження цих о <g/> , е проти теорії їх звуження в Смаль-Стоцького ( <g/> 4 <g/> , 140 <g/> ) <g/> .
doc#10 Це останнє привело до виступу Смаль-Стоцького проти Ганцова <g/> : Ганцов бо обстоював подовження цих о <g/> , е проти теорії їх звуження в Смаль-Стоцького ( <g/> 4 <g/> , 140 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> 26 <g/> ) Це були <g/> : 1 <g/> ) сполучення ый <g/> , ій проти російських ой <g/> , ей ( <g/> злий — злой <g/> ) <g/> ; 2 <g/> ) стягнені форми прикметників <g/> ; 3 <g/> ) г <g/> , а не ґ <g/> ; 4 <g/> ) перша особа множини дієслів на -мо <g/> ; 5 <g/> ) третя особа однини дієслів без -ть <g/> , -ть у другій ( <g/> Sic <g/> !
doc#10 Вона складає російсько-український словничок медичної термінології <g/> , виданий 1918 р. У ( <g/> 2 <g/> ) вона протестує проти змін <g/> , внесених редакцією <g/> , що заступила приміром <g/> , кінчина на кінцівка <g/> , кістна земля <g/> , на кістяна зола тощо ( <g/> 2 197 <g/> ) <g/> .
doc#10 У ( <g/> 21 <g/> , 404 <g/> ) Курило встановлює <g/> , що ця лінія є приблизною межею для таких явищ <g/> , як послідовна вимова ненаголошеного о як у на захід ( <g/> гулубка <g/> , мулуко <g/> ) проти вимови о як у тільки перед наголошеними високими голосними на схід ( <g/> гулубка <g/> , але молоко <g/> ) <g/> , наявності протетичного мг на захід проти протетичного г- на схід ( <g/> горати — ворати <g/> ) <g/> , твердости ц і с в суфіксі -ськ- на захід <g/> , давального відмінка на -ови/-еви на заході <g/> , орудного відмінка однини імен жіночого роду на -оу <g/> , -ом ( <g/> гороу <g/> , тором <g/> ) на заході <g/> , давального/місцевого відмінка однини м'якого типу іменників на -и на заході ( <g/> на воли <g/> ) <g/> , м'яких прикметників на -ній <g/> , -тій і дієслівних форм 1-ої особи типу ходю <g/> , просю й
doc#10 У ( <g/> 21 <g/> , 404 <g/> ) Курило встановлює <g/> , що ця лінія є приблизною межею для таких явищ <g/> , як послідовна вимова ненаголошеного о як у на захід ( <g/> гулубка <g/> , мулуко <g/> ) проти вимови о як у тільки перед наголошеними високими голосними на схід ( <g/> гулубка <g/> , але молоко <g/> ) <g/> , наявності протетичного мг на захід проти протетичного г- на схід ( <g/> горати — ворати <g/> ) <g/> , твердости ц і с в суфіксі -ськ- на захід <g/> , давального відмінка на -ови/-еви на заході <g/> , орудного відмінка однини імен жіночого роду на -оу <g/> , -ом ( <g/> гороу <g/> , тором <g/> ) на заході <g/> , давального/місцевого відмінка однини м'якого типу іменників на -и на заході ( <g/> на воли <g/> ) <g/> , м'яких прикметників на -ній <g/> , -тій і дієслівних форм 1-ої особи типу ходю <g/> , просю й 3-ої особи типу ходе <g/> , просе на сході <g/> , минулого часу типу ходивем <g/> , майбутнього часу типу буду ходив <g/> , інфінітива типу печи (
doc#10 Кінець-кінцем у її виступі проти чисто артикуляційного опису в фонетиці <g/> , за вивчення бодай у принципі акустичної сторони мови всупереч практичній недосконалості його метод тоді <g/> , теж <g/> , мабуть <g/> , проявляється її бажання вийти за межі традиційної фізіології звуків <g/> .
doc#11 Що намагаюся посіяти розбрат у лицарському братстві змагунів проти застою й рутини <g/> .