Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Це питання ствердіння р і ц <g/> , окремого в південних говірках <g/> , окремого в південнозахідніх ( <g/> 5 <g/> , 85 <g/> ; у 2 <g/> , 191 Ганцов ще недоцінював вагу цього явища <g/> ) <g/> ; почасти в питанні рефлексації ȩ ( <g/> 5 <g/> , 95 і далі <g/> ) <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , в питанні розвитку і в префіксах типу зі- <g/> , піді- <g/> , розі- <g/> , що не мали безпосередніх історичних підстав для розвитку цього і. Цьому останньому питанню присвячена в Ганцова спеціяльна праця ( <g/> 13 <g/> ) <g/> , при чому і тут за головний аргумент і вихідний пункт правлять говірки південної Чернігівщини <g/> . </p>
doc#10 <p> Як погляди на окремі питання генези й історичного розвитку української мови в Ганцова зазнали розвитку й змін попри короткий час його наукової діяльності <g/> , так змінювалися <g/> , а радше ширшали і його методологічні засади <g/> , хоч загалом вони не тільки не були ним виразно зформульовані в якихось теоретичних виступах <g/> , а навіть і в суті справи не викристалізувалися в викінчену систему <g/> . </p>
doc#10 Але він іде ще далі і ставить питання про мовні зв'язки через межі трьох традиційно прийманих груп слов'янських народів <g/> .
doc#10 Через позанаукові причини вони цього виконати не змогли <g/> , і питання стоїть отвором ще й сьогодні <g/> . </p>
doc#10 ХХХІІ+319. </p><p> 16. До питання про умови дисимілятивного акання <g/> .
doc#10 167—183. </p><p> 18. До питання про українські форми з ненаголошеним а на місці етимологічного о ( <g/> багатий <g/> , гарячий та ін <g/> .
doc#10 1—39. </p><p> 25. До питання про походження північно-українських рефлексів — о <g/> , ue <g/> , we <g/> , wy <g/> , е. ВУАН <g/> , Збірник Комісії для дослідження історії української мови <g/> , 1 <g/> , 1931 <g/> , ст <g/> .
doc#10 У центрі стоять праці <g/> , що насвітлюють центральне питання української історичної фонетики — перехід о <g/> , е в і в нових закритих складах <g/> .
doc#10 <p> Крім безпосередньої ваги для розгляданого питання <g/> , стаття ця має ширше значення <g/> .
doc#10 Ширячися звідти на північ <g/> , зміна ця справді мога прищеплюватися не в усіх категоріях слів <g/> , а — в умовах взаємодії з польською мовою —в тих словах <g/> , де польська мова мала ȩ. Одначе і тут вплив цей був взаємний <g/> , бо як показують новіші досліди27 <g/> ) <g/> , самі польські діялекти в цих випадках утрачали — під українським <g/> , мабуть <g/> , впливом — носовість так що обидві мови </p><p> діставали в наслідок вирівнювання <g/> , створеного відмінними процесами <g/> , той самий наслідок — ‘е. Може постати питання про те <g/> , чому ж у гуцульських говірках 'а >'е. Наскільки нам взагалі приступні причини цього явища <g/> , я б шукав їх радше в балкансько-українських мовних зв'язках <g/> , конкретніше — румуно-болгарських <g/> , в пряме заперечення тези Курило про брак будь-яких українсько-болгарських мовних зв'язків ( <g/> 20 <g/> , 196 <g/> ) <g/> .
doc#10 Мало бо ствердити наявність двох діялектних груп <g/> , що з них склалася українська мова <g/> , — треба поставити ще питання про те <g/> , як і чому вони постали <g/> .
doc#10 І тут природним стає питання про обставини історичного життя їхніх племенних носіїв <g/> , про ті історичні обставини <g/> , що зумовили <g/> , з одного боку <g/> , ізоляцію цих ддвох груп одна від одної <g/> , а з другого – можливо <g/> , їх тимчасові сходження з іншими <g/> , не східньослов'янськими народностями <g/> .
doc#10 <p> Як розвивалися й поглиблювалися погляди Курило <g/> , як багато вона працювала над тим <g/> , щоб бути на рівні світової лінгвістики <g/> , показує зокрема розвиток її підходу до тієї частини теоретичного мовознавства й лінгвістичної методології <g/> , яка її найбільше цікавила <g/> , — я маю на увазі питання фонетики й фонології <g/> .
doc#12 <p> В. Знак питання [ <g/> ?
doc#12 <p> Знак питання пишемо після питальних речень або слів чи сполучень <g/> , що виступають у ролі питального речення <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> Кому з рискою пишемо після прямої мови перед авторським поясненням <g/> , якщо там нема знака оклику або знака питання <g/> , і після авторського пояснення перед продовженням прямої мови <g/> , якщо там нема двокрапки ( <g/> див <g/> .
doc#12 <p> 2. Початок речення після знака оклику або знака питання <g/> ; але якщо знак оклику або знак питання заступає кому ( <g/> див <g/> .
doc#12 <p> 2. Початок речення після знака оклику або знака питання <g/> ; але якщо знак оклику або знак питання заступає кому ( <g/> див <g/> .
doc#13 Це інше питання <g/> .
doc#15 <p> Якщо виключити навіть речення u земля мягкая як явно двоелементне і підкреслене як називне <g/> , очевидно <g/> , через недогляд <g/> , то все ж речення типу u вот на стене <g/> ; на земле показують <g/> , що <g/> , наблизившися до поняття називних речень і охопивши характеристичну рису їх значення <g/> , поставивши питання про сферу їх застосування <g/> , Кудрявський усе ж не був послідовним і не відмежував їх <g/> , приміром <g/> , від неповних речень або еквівалентів речень <g/> , захопившися тільки твердженням про можливість бездієслівних речень взагалі <g/> . </p>