Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#8 пояснив назви річок так і так <g/> . Петров нічого не заперечив <g/> , — він ніколи не сперечався з
doc#9 записане ( <g/> і то не завжди точно й докладно <g/> ) <g/> , але нічого не говорить про те <g/> , чи вживається воно і в інших
doc#9 національного не треба розвивать <g/> , — ні музики <g/> , нічого <g/> , — нехай буде все тільки на ступні первісно-
doc#9 . Посутньо стаття М. Школиченка не приносила нічого нового <g/> , хіба що відзначала і намагалася
doc#9 в порушених у дискусії питаннях не принесли нічого нового <g/> , і їх можна вважати за відгомін дискусії
doc#9 вислову духа <g/> , — та стихійна сила <g/> , перед якою нічого не значить лемент людей <g/> , що низькооко хотять
doc#10 виклади Фасмера в Києві <g/> , однак з цих проектів нічого не вийшло <g/> . Натомість знайомство Ганцова в
doc#10 палаталізацію попереднього приголосного <g/> , — нічого цього нема в південнозахідніх говірках <g/> . Ба
doc#11 уже тільки калюжа <g/> , от тонка цівка струмочка <g/> … І — нічого <g/> . Як на I impression Кльода Моне <g/> , що дала назву
doc#11 на тому <g/> , що колись було харківським цвинтарем <g/> , нічого спільного зі справжньою могилою Хвильового не
doc#13 , може хтось загине <g/> . </p><p> Тут уже жадний Ґумільов нічого паралельного не має <g/> . Бог « <g/> Чорної Долини <g/> » - це
doc#15 бездієслівних речень взагалі <g/> . </p><p> Через це немає нічого дивного в тому <g/> , що і після появи книжки
doc#15 були погляди Павля <g/> , який з речень <g/> , де нема нічого <g/> , крім називного відмінка імени <g/> , знав тільки
doc#15 , то це ще не говорить про їхнє походження нічого або майже нічого <g/> . Подруге <g/> , хоча правильно те <g/> ,
doc#15 говорить про їхнє походження нічого або майже нічого <g/> . Подруге <g/> , хоча правильно те <g/> , що явища і факти
doc#15 і спостережень дуже загального характеру <g/> , нічого певного про формування і сферу вжитку називних
doc#15 очерет </p><p> Без вітру гнеться <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> І небо невмите <g/> » <g/> ) </p><p><g/> … нічого </p><p> Не виросло і не згнило <g/> , </p><p> Таке собі <g/> , як і було <g/> . </p><p> І яр <g/> ,
doc#15 вечерні години <g/> , і ніч <g/> , глуха <g/> , німа <g/> , в котрій нічого нема <g/> , лиш горе <g/> , широке <g/> , безкрає <g/> , як преєсподня
doc#15 Дві-три зелених тераси і група маслин <g/> ) <g/> . Більше нічого <g/> . Внизу горять трави власним вогнем <g/> . </p><p> ( <g/> М.
doc#15 відомі вони і клясичним мовам <g/> . Нарешті все це нічого не дає для генези й історії називних речень <g/> . </p>