Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Галичина ніколи не бажала створювати свою відокремлену літературну мову ( <g/> як це бездоказово твердили Плющ і Білодід <g/> ) <g/> .
doc#10 Фасмер пише у згадуваному листі <g/> : “ <g/> Про його біографію я ніколи не розмовляв з ним <g/> …
doc#10 Ганцов ніколи не був ані епігоном <g/> , ані вірним послідовником Шахматова <g/> .
doc#10 <p> 22 <g/> ) Але фактично Ганцов ніколи не доходив до реалізації програми Щерби <g/> : “ <g/> Мене цікавить лише те <g/> , як почувають і думають мовці <g/> ” ( <g/> Восточнолужицкое наречие <g/> , ст <g/> .
doc#10 XIX <g/> ) <g/> , — хоч <g/> , правда <g/> , і сам Щерба ніколи до цього не доходив <g/> . </p>
doc#10 <p> Біографія Олени Курило ніколи не була опублікована <g/> .
doc#10 Це чуття віна посідала в великій мірі <g/> : вона ніколи не спинялася перед утертими поглядами <g/> , хоч би які вони були поширені <g/> , а перевіряла їх усіма приступними фактами <g/> .
doc#10 Проте <g/> , Курило ніколи не ставала на Шухардтові позиції заперечення внутрішньої закономірносте в звуковому розвитку мов <g/> .
doc#12 Ці зміни <g/> , законодавчо стверджені свого часу тільки для українців штучно утвореного « <g/> Генерал - Губернаторства <g/> » ніколи не були прийняті ні на схід <g/> ; ні на захід від кордонів « <g/> Генерал-Губернаторства <g/> » <g/> .
doc#12 ІУ Б 10. </p><p> В. о — а. </p><p> Ненаголошене о в поправній українській вимові ніколи не наближається до а <g/> , за винятком слів <g/> : багатий ( <g/> і вивідні <g/> ) <g/> , багатир <g/> , ганчар <g/> , гаразд <g/> , гарячий <g/> , гарячка <g/> , кажан <g/> , калатати <g/> , калач <g/> , качан <g/> , онастир <g/> , паламар <g/> , хазяїн <g/> , халява <g/> , чабан <g/> , шаравари <g/> , шкаралупа <g/> , шкаралуща <g/> .
doc#12 В цих словах і пишеться а. </p><p> 2. Правопис и — і. </p><p> 1. На початку слів ніколи не пишеться и <g/> , навіть коли вимовляється <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 4. В давальному й місцевому відмінку однини іменники ніколи не можуть мати в закінченнях -и <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. Ь ніколи не пишеться після губних ( <g/> б <g/> , п <g/> , в <g/> , ф <g/> , м <g/> ) <g/> , середньопіднебінних ( <g/> ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , й <g/> ) <g/> , задньопіднебінних і гортанних ( <g/> к <g/> , г <g/> , х <g/> , ґ <g/> ) <g/> .
doc#12 <p> 5. Треба відрізняти дієприкметники <g/> , в яких ніколи не подвоюється н <g/> , від віддієслівних прикметників <g/> , що означають можливість чи неможливість дії і що завжди мають у наростках -енн ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -анн ( <g/> ий <g/> ) подвоєне н <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> 2. Приростки роз- <g/> , без- ніколи не міняють з на с <g/> , напр <g/> .
doc#12 <p> У наростку -енк- на означення сина за назвою або професією батька ь не пишемо ніколи <g/> , напр <g/> .
doc#14 Котляревщина — ніколи не була стихією Маланюка <g/> .
doc#14 Тому поезія Лесича знає й чудо <g/> , — те <g/> , що ніколи не існувало в українській поезії УРСР <g/> .
doc#15 Там грань ніколи не затирається до кінця <g/> , в якій би функції питальне речення не виступало <g/> .
doc#15 Вони становлять собою або продукт розвитку речень у справжньому розумінні слова ( <g/> субстантивні конструкції в їх трансформації <g/> ; речення з прикметником <g/> , що переродився в атрибут <g/> , утративши предикативні функції <g/> } <g/> , або продукт усамостійнення і наближення до речення частин <g/> , що ніколи не могли влитися повністю в речення <g/> , хоч і тяжіли до нього <g/> , ( <g/> називні відмінки уявлення чи то частини речення <g/> , що відривалися від основного кістяка речення <g/> ; називні речення <g/> , що походять з уса- мостійнених членів ряду <g/> ) <g/> .