Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#17 <p> Хотілося б також сказати кілька слів про загальний розподіл акцентів між окремими діями <g/> .
doc#18 « <g/> Конфлікт між національними почуваннями людини та скептичними міркуваннями людського інтелекту <g/> » вбачав у поемі її перший інтерпретатор Ярема <g/> .
doc#18 <p> Франко сам писав про свою поему <g/> , що в ній « <g/> показано загострення конфлікту між пророком і народом аж до цілковитого розриву <g/> , а в дальшому розвитку дії через шерег спокус і об'явлень до безпосереднього стикання й з'єднання людини з найвищою істотою Єговою <g/> .
doc#18 Але вся історія тієї затисненої між горами злиденної країни складатиметься з безнастанних воєн і руїни <g/> , і що вона важить у долі світу <g/> ?
doc#18 <p> Подібні конфлікти між віршем і синтаксою <g/> , подібні збурення ритму надзвичайно характеристичні для « <g/> Мойсея <g/> » <g/> , але тут обмежмося ще до одного-двох прикладів <g/> : </p><p> Бережіться <g/> , а то він до вас </p><p> Заговорить по-свому <g/> , </p><p> Заговорить страшніше сто раз <g/> , </p><p> Як в пустині рик грому ( <g/> IV <g/> ) <g/> , </p><p> Та хоч би край Йордана мені </p><p> Зараз трупом упасти <g/> , </p><p> Щоб в обіцянім краю лише </p><p> Старі кості покласти ( <g/> X <g/> ) <g/> . </p>
doc#19 Лише сім поезій ( <g/> і жадної поеми <g/> ) написано між 1868—1878 роками <g/> .
doc#19 Він пише Кониському <g/> : </p><p> І слави і дяки зажив ти між нами </p><p> На діло народне своїми трудами <g/> . </p>
doc#19 Це тема руїни родини <g/> , конфлікту між батьками й дітьми в наслідок вичерпаности традиційних засад <g/> , що їх трималися батьки <g/> , і в наслідок виховання дітей у чужонаціональному дусі — російському або польському <g/> .
doc#19 Але було б надзвичайно цікаво розглядати ідейну схожість між Мовою й Потебнею <g/> , двома членами харківської Громади <g/> , не як вияв простого збігу <g/> . </p>
doc#21 “ <g/> Малої бібліотеки МУРу <g/> ” ми розтикали між різнопартійними газетами <g/> .
doc#22 <p> Відмінність між обома п'єсами можна було б передусім убачати в тому <g/> , що Кулішів твір — твір політичного резонансу <g/> , тоді як у Жіроду виділені тільки особисті моменти <g/> .
doc#24 Грубо беручи <g/> , — докладніше повернемося до цього далі <g/> , — це персонажі трьох типів <g/> : мислимі в емпіричному побуті <g/> , хоч і піднесені над ним ( <g/> автор <g/> , жінка <g/> , могильники <g/> , дівчинка <g/> , робітник з розділу « <g/> Найменням - Жінка <g/> » тощо <g/> ) <g/> ; умовно-лялькові ( <g/> « <g/> Лялькове дійство <g/> , або повстання крови <g/> » <g/> ) <g/> ; і нарешті уявні ( <g/> степ <g/> , місто тощо <g/> ) з безліччю переходів між цими групами <g/> . </p>
doc#24 Якби треба було таку назву дати <g/> , — ми б вагалися між такими назвами <g/> , як філософська містерія <g/> , неомістерія <g/> , — навіть побутово-філософська містерія <g/> , — але жадний з цих незграбних термінів не охоплює сутности твору <g/> . </p>
doc#25 У ( <g/> 5 <g/> , 459 <g/> ) він обмежує склад другої групи тільки на полянах і деревлянах <g/> , уважаючи сіверян і дреговичів за перехідну групу до оселених далі на північ східньослов'янських племен <g/> ; а уличів і тиверців він ладен тепер розглядати як проміжну групу між обома українськими типами <g/> .
doc#25 Рис цих в дійсності було більше <g/> , але кінець-кінцем для Михальчука важливішу ролю грало не це <g/> , і в одному-двох місцях він навіть <g/> , правда <g/> , між іншим уживає терміну “ <g/> праруська мова <g/> ” ( <g/> 8 <g/> , 137 <g/> ) <g/> , хоч поза тим він підкреслює не раз споконвічний поділ східньослов'янської мовної одиниці на південну й північну групи ( <g/> 2 <g/> , 46 <g/> , 71 <g/> ) <g/> . </p>
doc#25 Він робить наголос на те <g/> , що “ <g/> між південноруською ( <g/> себто українською — Ю.Ш. <g/> ) і північноруською ( <g/> себто первісно білоруською — Ю.Ш. <g/> ) діялектними групами існують не самі тільки зовнішні і більш або менш дрібні відхили в мові <g/> , легко зводжувані до спільних знаменників <g/> , — а багато корінних <g/> , принципових відмін у звуковій і граматичній будові мови <g/> , посилюваних ще особливою системою різноманітних комбінацій у мові кожної групи тих самих елементів і форм <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 26 <g/> ; пор <g/> .
doc#25 Своє конкретне застосування вона знаходить у його теорії різниці між наріччям <g/> , мовою та ідіомом і в його теорії фонеми <g/> .
doc#25 Одначе є між самим підходом Бодуена де Куртене і Михальчука дуже істотна різниця <g/> .
doc#26 <p> Контраст між Котляревським і Шевченком був би ще виразніший <g/> , якби ми поглянули на складніші рівні поетичної мови <g/> , фразеологію <g/> , образність <g/> , ідейний комплекс <g/> .
doc#27 Російська мова тут ніби здвигнула мур між кореспондентами <g/> , поклала край інтимності українськомовного обміну листами <g/> . </p>