Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 <p> Прикладку — власне ім'я беремо в коми тільки тоді <g/> , коли при ній повторюється прийменник або коли вона має спеціяльно уточнювальне значення <g/> , напр <g/> .
doc#81 Це був час так званого « <g/> ущільнення <g/> » <g/> , родина не повинна була мати більше <g/> , ніж кімнату <g/> , і було це щастя <g/> , коли вона могла мати кімнату <g/> .
doc#40 <p> Поширення вживання риски в такій ролі бере початок <g/> , мабуть <g/> , від тих випадків <g/> , коли вона стоїть між підметом і присудком при нульовій зв'язці ( <g/> напр <g/> .
doc#44 І тут знов попередниками Голобородька й Калинця <g/> , Василя Стуса й Олеся Бердника були Тодось Осьмачка <g/> , Ігор Костецький <g/> , Василь Барка <g/> , Леонид Лиман і перші виклики нью-йоркської групи поетів <g/> , коли вона ще була групоподібною <g/> .
doc#40 : батька — батьків <g/> , Петра — Петрів ( <g/> але <g/> : Павла — Павлів <g/> ) <g/> ; на закінчення в цих прикметниках наголос переходить тільки в тому випадку <g/> , коли вони використовуються як назви заміжних жінок <g/> , напр <g/> .
doc#40 Виразні сліди зв'язку з реченням можна помітити у вставних словах <g/> , коли вони впроваджуються в речення сполучником або мають при собі залежні слова <g/> , напр <g/> .
doc#72 Мова потребувала стандартизації/нормалізації й — до певної міри штучного — заповнення прогалин <g/> , — ситуація <g/> , типова для всіх мов у період <g/> , коли вони поширюють сферу вживання від побутової й літературної та мають задовольняти найрізнорідніші вимоги новочасного суспільства <g/> .
doc#71 на українській території з'являються нові тексти <g/> , що їх до певної міри свідомо ґрунтовано на розмовній мові <g/> , навіть коли вони призначалися для релігійного вжитку ( <g/> волинська Пересопницька Євангелія 1556–1561 рр <g/> .
doc#81 У Радянській державі новини існують не тоді <g/> , коли вони сталися <g/> , а тоді <g/> , коли народові скажуть <g/> , що вони відбулися <g/> .
doc#36 Цілком імовірно <g/> , що ідея Товариства вперше замріла у розмовах Ґе з Мясоєдовим <g/> , коли вони стрілися у Фльоренції ( <g/> такі балачки напевне точилися і в Росії <g/> ) <g/> .
doc#76 Вона і молода і стара залежно від неминуче арбітрарного датування ( <g/> хронологічного відліку <g/> ) її початку <g/> , яке тільки й може бути арбітрарним <g/> , а ще краще <g/> , коли воно лишиться ніяке або множинне <g/> , себто пересувне <g/> . </p>
doc#40 — Крім нашого батальйону <g/> , тут більше немає нікого <g/> » — Панч <g/> ) <g/> , а особливо коли воно має в собі спеціяльну вказівку на дальше продовження власне прямої мови <g/> , напр <g/> .
doc#30 <p> А тепер я вже таке чортішо сочиняю <g/> , що коли воно не дай Господи <g/> , продереться на шпальти <g/> , то все вже буде йти за старим сценарієм « <g/> Как мыши кота погребают <g/> » <g/> .
doc#47 <p> Це дуже відповідальне твердження <g/> , і <g/> , перше ніж його прийняти <g/> , треба перевірити його на інших творах Лятуринської того часу <g/> , а коли воно справдиться <g/> , кинути дещо інакший погляд і на її попередню творчість <g/> . </p>
doc#72 Як наслідок історичних обставин на 1900 р. українці в Австрії мали відносно розвинену пресу — де широко друкувалися й автори з підросійської України — і шкільництво <g/> , хоч і те було недостатнім <g/> , коли врахувати число українців і те <g/> , що мали поляки <g/> . </p>
doc#69 Нащо <g/> , коли все описано й розкладено на полички в СУМi і СУЛМі <g/> ? </p>
doc#43 А що коли все таки я <g/> , читач <g/> , з цим не погоджуюся <g/> ?
doc#40 Якщо залежні від присудка слова висунені на початок речення <g/> , то справді за принципом збереження контактного зв'язку вони можуть перетягати присудок у препозицію супроти підмета <g/> , але тільки тоді <g/> , коли всі залежні від присудка слова стоять на початку речення <g/> , — інакше бо контактний принцип цілковито порушується <g/> , бо підмет відриває від присудка решту залежних від нього слів <g/> .
doc#9 Тільки тоді <g/> , коли розвиток української літературної мови буде йти органічно <g/> , коли історичні обставини сприятимуть йому <g/> , « <g/> коли всіх українських людей буде притягати одна спільна столиця має статичністю і силою державної української влади <g/> , і коли вони будуть туди привозити свої провінціяльні культурні окремішності <g/> , плекані в поодиноких краях <g/> , а звідтам вивозити знайомість українських людей інших провінціяльних культур — може наступити взаємне пізнання українців <g/> , без якого всі " <g/> соборності <g/> " будуть лише порожнім звуком <g/> »lxvii <g/> , і не тільки єдина <g/> , а й одноманітна літературна мова запанує у всій Україні <g/> , розвинувшися на основі всіх головних українських діялектів <g/> , але насамперед на основі схрещення двох вирішальних <g/> : центрального подніпровського — як бази і галицького — як
doc#72 Та коли вчений зіткнувся з дійсністю <g/> , ентузіязм його швидко зів'яв <g/> .