Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 синтаксичних зв'язках відзначу тут <g/> : дієслово боліти зі знахідним відмінком об'єкта ( <g/> « <g/> Тоді мене дуже боліло <g/> » — « <g/> Прощання <g/> » <g/> , XI <g/> , 169 <g/> ; це явище спільне для Галичини і Волині <g/> ) <g/> ; красти з давальним відмінком особи ( <g/> « <g/> Краде людям сонечко веселе <g/> » — « <g/> Дим <g/> » <g/> , II <g/> , 112 <g/> ; Волинь <g/> , здається <g/> , має красти з прийменником у з родовим відмінком <g/> ) <g/> ; узброїтися з прийменником у зі знахідним відмінком ( <g/> « <g/> Я узброєна в свою ненависть <g/> » — « <g/> Одержима <g/> » <g/> , V <g/> , 124 <g/> ) <g/> ; дозволити з підрядним реченням зі сполучником щоб ( <g/> « <g/> Дозвольте <g/> , щоб я сам поклав сі перли <g/> » — « <g/> Кам <g/> .
doc#9 З дієслівного керування відзначу боліти зі знахідним відмінком ( <g/> « <g/> Зневага <g/> …
doc#9 Навіть дещо зі старої <g/> , ще козацької <g/> , військової термінології Запорізької Січі відновляється тепер у війську УНР <g/> , можна думати <g/> , не безпосередньо зі старовини <g/> , а під впливом того <g/> , що ці <g/> , скажімо <g/> , сопші <g/> , чоти <g/> , рої тощо вживалися перед тим у практиці галицьких військово-спортивних організацій <g/> .
doc#9 Навіть дещо зі старої <g/> , ще козацької <g/> , військової термінології Запорізької Січі відновляється тепер у війську УНР <g/> , можна думати <g/> , не безпосередньо зі старовини <g/> , а під впливом того <g/> , що ці <g/> , скажімо <g/> , сопші <g/> , чоти <g/> , рої тощо вживалися перед тим у практиці галицьких військово-спортивних організацій <g/> .
doc#9 Таким чином виразна логічна суперечність між значенням і граматичною структурою слів вчас-ний-завчасний у літературній мові стає зрозумілою <g/> , коли ми з'ясовуємо собі <g/> , що слово вчасний літературна мова затримала зі своїм старим східноукраїнським значенням <g/> , а слово завчасний прийняла з тамтешнім значенням із західноукраїнських говірок <g/> .
doc#9 Тут він — мимоволі <g/> , звичайно <g/> , подає зразок того <g/> , як виглядала б українська літературна мова без тих галицьких елементів <g/> , які вона сприйняла в XIX—XX століттях <g/> , або <g/> , певніше <g/> , зі зменшеним числом їх <g/> , бо навіть і мову І. Нечуя-Левицького <g/> , як ми свого часу зазначали <g/> , не можна вважати за цілковито чисту від галицьких мовних елементів <g/> .
doc#9 Тільки слова <g/> , подані в прикладах зі « <g/> Старосвітських батюшок і матушок <g/> » і з « <g/> Над Чорним морем <g/> » І. Нечуя-Левицького <g/> , в якійсь частині можуть правити за приклад таких негативних впливів <g/> .
doc#9 <p> 2. У деяких іменниках чоловічого роду <g/> , що мають структуру <g/> : приросток ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> ) + корінь ( <g/> односкладовий або з повноголосом <g/> , або двоскладовий <g/> ) + нульовий наросток і походять від дієслів <g/> , після багатьох стародавніх ще і новіших акцентологічних пересувів і змін <g/> , зв'язаних первісно зі старою системою інтонувань <g/> , закріпився як переважна норма накореневий наголос <g/> : прихід <g/> , похід <g/> , довіз <g/> , привіз <g/> .
doc#9 Великоукраїнський наголос вигода зв'язаний зі значенням зиску <g/> , користи <g/> ; Галичина <g/> , що знає це слово зі значенням зручности <g/> , побутових улаштовань у квартирі <g/> , вживає його з накореневим наголосом <g/> .
doc#9 Великоукраїнський наголос вигода зв'язаний зі значенням зиску <g/> , користи <g/> ; Галичина <g/> , що знає це слово зі значенням зручности <g/> , побутових улаштовань у квартирі <g/> , вживає його з накореневим наголосом <g/> .
doc#9 Правда <g/> , є небагато випадків <g/> , де б вони неподільно запанували <g/> , але натомість дуже часто вони співіснують з однозначними прийменниковими конструкціями <g/> , що прийшли до літературної мови зі східноукраїнських говірок <g/> .
doc#9 <p> 3. Конструкція на означення підстави з прийменником на зі знахідним відмінком іменника <g/> : « <g/> На його прохання й заарештовано цього робітника <g/> » ( <g/> Л. Смілянський <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 1. Конструкції з прийменником за зі знахідним відмінком іменника на означення проміжка часу <g/> , після якого щось відбувається <g/> : « <g/> За кілька хвилин ми проминули останні приміські хатки <g/> » ( <g/> Ю. Смолич <g/> ) <g/> , « <g/> За мить таким ура здвигнулось поле <g/> » ( <g/> П. Тичина <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 5. Можна думати <g/> , що з Галичини прийшли до літературної мови також деякі придієслівні конструкції <g/> : чекати з прийменником на зі знахідним відмінком іменника <g/> , боронити з родовим відмінком іменника замість частіших чекати безпосередньо з родовим або знахідним відмінком іменника і боронити зі знахідним відмінком іменника <g/> . </p>
doc#9 <p> 5. Можна думати <g/> , що з Галичини прийшли до літературної мови також деякі придієслівні конструкції <g/> : чекати з прийменником на зі знахідним відмінком іменника <g/> , боронити з родовим відмінком іменника замість частіших чекати безпосередньо з родовим або знахідним відмінком іменника і боронити зі знахідним відмінком іменника <g/> . </p>
doc#9 Вук Караджіч підкреслив у першому пункті свойого Віденського договору з хорватами <g/> , що обі сторони признали недоцільність ствердження зі суміші діялектів створити нової мови <g/> , якої народ не знає <g/> .
doc#9 Численні збіги лексики Котляревського зі словником Павловського <g/> , спертим на чернігівські говірки <g/> , я наводжу в своїй уже згадуваній статті про Граматику Павловського <g/> . </p>
doc#10 Якобсон поділився зі мною спогадами про зустріч з Ганцовим на філологічному конгресі в Гаазі <g/> .
doc#10 Якщо українська мова постала зі злиття двох первісно відмінних груп <g/> , то виходило <g/> , що розвиток східного слов'янства відбувався не тільки ди- ференціацією <g/> , а і інтеграцією <g/> , не тільки розгалуженням <g/> , а і збіжностями <g/> .
doc#11 І <g/> , звичайно <g/> , не діють уже закони й норми земного й людського фізичного й психічного простору <g/> : « <g/> Ванна зі старечим тілом здійнялася аж під стелю і закружляла кімнатою <g/> » <g/> . </p>