Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 ; „А по Тібру із-за гаю <g/> , байдак випливає <g/> , чи галера“ ( <g/> Шевченко <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 : „А Залізняк—попереду <g/> , нашорошив уха <g/> ; їде собі <g/> ; люльку курить <g/> , нікому ні слова“ ( <g/> Шевченко <g/> ) </p><p> Д. Риска [ <g/> — <g/> ] <g/> . </p>
doc#12 серед ставу мовчки опинилась“ ( <g/> Шевченко <g/> ) <g/> , </p><p> Крапки можуть стояти також в середині речення перед якимнебудь словом <g/> , щоб показати несподіваність <g/> , незвичайність цього слова <g/> , контрастовість його з очікуваним <g/> , напр <g/> .
doc#12 — кругом заревіло“ ( <g/> Шевченко <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 , Тарас Шевченко <g/> , Олександер Великий <g/> ; Бровко <g/> ; Хорс <g/> ; Земля <g/> , Сонце <g/> ; пароплав „Запорожець“ <g/> . </p>
doc#14 Так формулював це Шевченко <g/> , і так формулює це наша доба <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> ) </p><p> Речення тут і там судорожні рухи ( <g/> 1 <g/> ) <g/> ; бурхливе життя навкруги ( <g/> 2 <g/> ) <g/> ; бабки блакитні над водою ( <g/> 3 <g/> ) <g/> ; там у гаї ( <g/> 4 <g/> ) - подані на фоні <g/> , у контексті називних речень <g/> , можна <g/> , без великих вагань вважати за називні речення <g/> , не зважаючи на наявність у них обставинних виразів ( <g/> підкреслених <g/> ) <g/> .
doc#15 ] </p><p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> , « <g/> Титарівна <g/> » <g/> ) </p><p> 3. </p><p> І біль і горе те <g/> , що піснями плило <g/> , </p><p> І те <g/> , що в мовчанці душа несла <g/> , </p><p> Зеніту свого все ж таки не досягло <g/> . </p>
doc#15 <p> ( <g/> С. Черкасенко <g/> ) </p><p> Так всевидюче-спокійний мій сон непробудний </p><p> ( <g/> 0. Ольжич <g/> ) </p><p> Прекрасний <g/> , Києве <g/> , ти в час <g/> , </p><p> Коли торжественно для нас </p><p> Аврори світлої сестра – </p><p> Безмежна даль одкриє гори </p><p> ( <g/> Є. Фомін <g/> ) </p><p> Торбинками обвішаний його повожатий </p><p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> ) </p><p> Нерідкі такі приклади і в прозі <g/> , а постпозитивні атрибутивні прикметники - як відокремлені <g/> , так і не відокремлені <g/> , настільки часті <g/> , що нема потреби наводити відповідні приклади <g/> . </p>
doc#15 <p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> ) </p><p> Було говорю одно <g/> , а роблю друге <g/> : за це називали мене двуличним <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> , « <g/> Назар Стодоля <g/> » <g/> , Монолог Хоми <g/> ) </p><p> На столі чого тільки не наварено <g/> , не наставлено <g/> , не напечено - і риба <g/> , і </p><p> м'ясо <g/> , гусятина <g/> , пироги <g/> , вареники - багатий вечір <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> , « <g/> Сон <g/> » <g/> ) </p><p> Враження огню оформляється спершу самостійно - і це могло б бути називним реченням <g/> .
doc#15 ( <g/> Т. Шевченко <g/> ) </p><p> Стахові стало враз дуже шкода товариша <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> , « <g/> Марина <g/> » <g/> ) </p><p> Товариша живого ми принесли не руках <g/> . </p>
doc#15 <p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> , « <g/> Гайдамаки <g/> » <g/> ) </p><p> Риплять тугі вози <g/> .
doc#15 <p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> ) </p><p> Шахтьора погляд <g/> , гул моторний <g/> , </p><p> І молотків гулка гроза <g/> , </p><p> І вугіль темний <g/> , вугіль чорний </p><p> На вагонетках підовза </p><p> ( <g/> А. Малишко <g/> ) <g/> . </p>
doc#15 <p> ( <g/> Т. Шевченко <g/> , « <g/> Відьма <g/> » <g/> ) </p><p> Тільки там ця еволюція прозоріша <g/> .
doc#15 Шевченко <g/> .
doc#16 Зараз для нас не важить <g/> , чи це фантазія і чи справді демократична <g/> , — важить тільки те <g/> , що заперечуване Д. Донцовим — прямий переказ наведених думок Шевченка <g/> , і <g/> , отже <g/> , це Шевченко опиняється в плебеях <g/> , хоч далі Донцов і буде твердити <g/> , що Шевченко « <g/> відтворив нам старі чесноти козацької провідної верстви <g/> » <g/> , як їх розуміє Донцов <g/> .
doc#16 Зараз для нас не важить <g/> , чи це фантазія і чи справді демократична <g/> , — важить тільки те <g/> , що заперечуване Д. Донцовим — прямий переказ наведених думок Шевченка <g/> , і <g/> , отже <g/> , це Шевченко опиняється в плебеях <g/> , хоч далі Донцов і буде твердити <g/> , що Шевченко « <g/> відтворив нам старі чесноти козацької провідної верстви <g/> » <g/> , як їх розуміє Донцов <g/> .