Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#74 Повернення на Україну в 1924-26 роках М. Грушевського <g/> , М. Вороного <g/> , В. Самійленка та інших вказувало на добру волю тих груп співпрацювати в здійсненні нової політики <g/> .
doc#72 Як буде показано далі <g/> , власне саме цю арґументацію широко використано в записці Російської Академії Наук “ <g/> Об отмене стеснений малорусского печатного слова <g/> ” 1905 р.15 </p><p> За таких обставин думка <g/> , що належала М. Коцюбинському <g/> , М. Чернявському й М. Вороному <g/> , випустити альманах <g/> , розрахований виключно на інтелігенцію і присвячений темам космополітичним <g/> , була дійсно революційною <g/> .
doc#12 <p> М. Відміна чужих іменників <g/> . </p>
doc#9 Тут же перебувають В. Щербаківський <g/> , Л. Юркевич <g/> , М. Гаврилко та інші « <g/> спілчани <g/> » — П. Крат <g/> , М. Меленевський <g/> , есери М. Залізняк та інші <g/> , український радикал В. Козловський тощо <g/> .
doc#9 Поліщук <g/> , В. Атаманюк <g/> , В. Бобинський <g/> , М. Гасько <g/> , А. Крушельницький та ін <g/> .
doc#45 Він навіть одразу складає український буквар для цих шкіл <g/> , бо приступні тоді букварі П. Куліша <g/> , 1857 і 1861 <g/> , Шевченка і М. Гатцука <g/> , обидва 1861 <g/> , його <g/> , очевидно <g/> , не задовольняли <g/> .
doc#9 Але і таких словників у нас цілком нема <g/> , коли не брати до уваги єдиного і дуже недосконалого словника Шевченкової мови <g/> , складеного « <g/> Нестором-Літописцем <g/> » ( <g/> псевдонім М. Гехтера <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Тимченко <g/> , О. Курило у своїх ранніх працях <g/> , М. Гладкий <g/> , С. Смеречинський <g/> , а поза УРСР В. Сімович у ранніх працях та І. Огієнко <g/> .
doc#72 М. Гладкий писав 1928 року <g/> : “ <g/> Звертаємо увагу наших співробітників <g/> …
doc#72 Показово <g/> , що М. Гладкий присвятив окрему книжку критиці — не раз дуже різкій — мови сучасних письменників ( <g/> “ <g/> Мова сучасного українського письменства <g/> ” <g/> , Київ 1930. Спершу друковано в “ <g/> Житті й революції <g/> ” 1928 <g/> , 11-12 <g/> , і 1929 <g/> , 1-6 <g/> ) <g/> .
doc#73 При видавництві « <g/> Прометей <g/> » мали вийти « <g/> Материнки <g/> » Р. Вишневецької з післямовою М. Глобенка <g/> , одначе вони побачили світ тільки пізніше <g/> , без марки МУРу і без критичної статті <g/> .
doc#38 З приводу однієї статті М. Глобенка Борщак пише <g/> : « <g/> Автор заслуговує на відзначення тим <g/> , що прочитав усі літературні твори <g/> , що про них говорить <g/> : випадок не частий і вартий того <g/> , щоб бути занотованим <g/> » <g/> . </p>
doc#47 М. Глобенко <g/> , Гр <g/> .
doc#81 Але йшли й такі невтральні опери <g/> , як « <g/> Фавст <g/> » Ґуно <g/> , « <g/> Євген Онєµін <g/> » і « <g/> Мазепа <g/> » Чайковського <g/> , « <g/> Аїда <g/> » Верді ( <g/> це там я стояв посеред Нілу <g/> ) і « <g/> Руслан і Людмила <g/> » М. Глінки <g/> , і « <g/> Лоенµрін <g/> » та « <g/> Танµойзер <g/> » Ваµнера <g/> , і « <g/> Демон <g/> » А. Рубінштейна <g/> ) <g/> .
doc#19 Але харківська Громада стояла в прямому зв'язку з ним <g/> : відомо <g/> , наприклад <g/> , що 1861 року Куліш фінансував подорож Шиманова й Гнилосирова по Україні <g/> , щоб збирати фолкльор і ширити українофільські метелики ( <g/> М. Гніп <g/> ) <g/> .
doc#73 <p> У « <g/> Старшому боярині <g/> » елементи етнографічно- фолкльорної розповіді <g/> , сплетені з романтичною менерою М. Гоголя і С. Васильченка <g/> , перепущені через призму примхливого і неповторного поетового ока <g/> , витворили таку оригінальну суміш фантастики й реальности <g/> , яка не мала прецедентів в українській літературі <g/> .
doc#76 Однією з найзагрозливіших новин було усвідомлення того <g/> , що <g/> , всупереч ранній індоєвропеїстиці <g/> , ми бачимо тепер історію мов узагалі <g/> , а отже <g/> , і східнослов'янських зокрема <g/> , не тільки як процеси розпаду ( <g/> візьмімо хоч би заголовки розділів у шахматовському « <g/> Введений <g/> » <g/> : « <g/> Распадение индоевропейской семьи <g/> » <g/> , « <g/> Распадение балтийско-славянской семьи <g/> » <g/> , « <g/> Распадение южновосточного славянства <g/> » <g/> , « <g/> Первое раздробление русской семьи <g/> » <g/> , а подібно і в противників концепцій Шахматова <g/> , приміром <g/> , у М. Гру шевського <g/> ) <g/> , — але і як історично зумовлені сходження <g/> , перерозподіли тощо <g/> .
doc#72 Певні додатки зробили до них М. Грунський та Г. Сабалдир у своєму “ <g/> Українському правописі <g/> ” ( <g/> 1925 <g/> ) <g/> , але потреба ґрунтовного перегляду відчувалася гостро <g/> .
doc#72 Ученому старшої ґенерації М. Грунському доручено переглянути правопис <g/> , і ще 1939 р. “ <g/> Український правопис <g/> ” <g/> , четверте видання <g/> , пішов у продаж <g/> .
doc#9 <p> 1904 р. М. Грутпевський заснував у Львові курси для молоді з російської України <g/> .