Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> Загалом <g/> , хоч вагання окремих дієслів поміж групами наголосу не рідкі <g/> , але жадна з груп не виявляє ознак занепаду <g/> , і не можна говорити про викристалізування якогось типу як провідного <g/> , хоч <g/> , з другого боку <g/> , характеристично <g/> , що новотво- рені дієслова не мають рухомого наголосу ( <g/> тип 4 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Хоч видання репрезентують ідеологічно протилежні напрями <g/> , їхня мова майже тотожна <g/> , що ясно вказує на спільний взірець <g/> : галицьку пресу <g/> .
doc#72 Хоч визнаючи наявність звука ґ у вимові деяких українських слів ( <g/> звуконаслідуваннях <g/> , зукраїнізова- них середньовічних запозиченнях <g/> ) <g/> , Хвиля ( <g/> “ <g/> Знищити <g/> …
doc#40 Наприклад <g/> , пишемо натомість <g/> , хоч вимовляємо натомісць <g/> , бо це слово свого часу постало від кореня міст- <g/> . </p>
doc#81 Зрештою <g/> , мали ми спільні риси і в передреволюційному суспільному статусі <g/> , хоч вона була з маєткового <g/> , а я з службового дворянства <g/> . </p>
doc#73 Лятуринська любить стилізацію наших старих поетичних джерел <g/> , Веретенченко ближчий до ритміки народньої пісні <g/> , хоч вона в нього завжди тільки ледве вгадується крізь ритми клясичної системи віршування <g/> , — і в цьому індивідуальна принадність його вірша <g/> .
doc#80 Повість Домонтовича <g/> , хоч вона ніяк не може бути зредукована до чистої іронії <g/> , наскрізь іронічна <g/> .
doc#59 І <g/> , хоч вона ще й тепер заперечує правдивість міту про Антея <g/> , — одначе вона вся в затаєній від усіх <g/> , навіть від себе <g/> , мрії про те <g/> , щоб віднайти ґрунт <g/> . </p>
doc#81 Може <g/> , він гонив натовпи « <g/> куркулів <g/> » і « <g/> підкуркульників <g/> » на смерть у сибірській тундрі <g/> , хоч вони були Богу духа винні <g/> ?
doc#53 Назвім тут два <g/> , практиковані в перекладі Потебні <g/> , хоч вони зовсім неоднакового характеру й походження <g/> . </p>
doc#85 Мало встановити іманентні закони розвитку мистецтва — хоч вони є і встановити їх конче треба <g/> .
doc#40 ) слова варе́ный <g/> , пече́ний <g/> , хоч вони і утворені від дієслів варити <g/> , пекти <g/> , не можна вважати за дієприкметники <g/> : вони не мають виду ( <g/> якби дотримуватися виду <g/> , то <g/> , власне <g/> , треба було б сказати зва́рених <g/> , спе́чених <g/> ) і не мають дієслівного керування ( <g/> не можна бо сказати <g/> , наприклад <g/> , варе́них у казані <g/> , пече́них на сильному вогні <g/> , </p><p> — якби поставити ці слова в такі словосполучення <g/> , то треба було б сказати <g/> : зва́рених у казані <g/> , спе́чених на сильному вогні <g/> . </p>
doc#37 Воно мало власне обличчя і літературно і в друкарському сенсі <g/> , хоч воно не мало свого Гніздовського <g/> , як мала « <g/> Арка <g/> » <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , від писати форма на -лий не можлива <g/> , бо це перехідне дієслово <g/> ; від тихнути — бо це недоконане дієслово ( <g/> хоч від доконаного стихнути є форма стихлий <g/> ) <g/> .
doc#27 Квітку-Основ'яненка Куліш цінить найбільше за те <g/> , що той « <g/> зміг підняти мужика в свиті і в дьогтяних чоботах на таку вишину <g/> , що хоч візьми та й посади коло престола Божого <g/> !
doc#81 Але я ніколи не чув від нього жадного українського слова <g/> , ні <g/> , він не хотів іти стежкою Німчинова й Хорта <g/> , обережність насамперед <g/> , хоч він добре її знав <g/> , судячи з того розділу ( <g/> про складене речення <g/> ) <g/> , що він на доручення Булаховського написав для другого тома « <g/> Курсу сучасної української літературної мови <g/> » <g/> , що був написаний перед війною <g/> , але побачив світ уже 1951 року <g/> .
doc#81 Хоч він мав заслуги в українській журналістиці передвоєнних років <g/> , але тепер справляв враження втомленої людини <g/> , байдужої до навколишнього <g/> .
doc#40 Ми і будемо його в дальшому дотримуватися <g/> , хоч він має чималі хиби <g/> . </p>
doc#37 Гаряче бажання зберегти МУР <g/> , без найменшого сумніву <g/> , відчував і Самчук <g/> , хоч він намагався ставитися з олімпійським спокоєм до бур у шклянці води <g/> , що непокоїли мене <g/> , і Костецький <g/> , і навіть Домонтович-Петров з його повсякчасною іронією й дещо мефістофельською посмішкою <g/> , і багато інших <g/> .
doc#45 <p> Праця Потебні ґрунтується на засаді — хоч він ніде не формулює її expressis verbis <g/> , — що кожна народність тримається на вродженому націоналізмі <g/> .