This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#30 | Аж тут великий пакет з двомісячним « <g/> вмістом <g/> » <g/> , а за тиждень — новий за нові два <g/> . |
doc#31 | І тут виклад його насичений емоцією <g/> , і це він сам одверто визнає <g/> , принаймні щодо попередньої своєї збірки памфлетів <g/> : « <g/> Всю нашу увагу було сконцентровано на емоціональному боці справи <g/> » ( <g/> с. 40 <g/> ) <g/> . |
doc#2 | Як твориться ліричність епосу і епічність лірики <g/> , і тонкої лірики <g/> , часто виразно карбованої жіночістю <g/> , — це могло б бути темою спеціяльного фахового досліду <g/> , бо техніка поетки тут винятково багата <g/> , гнучка й витончена <g/> . |
doc#40 | Загальна тенденція тут виразна <g/> : в недоконаному виді наголос падає на наросток <g/> , у доконаному — переноситься на корінь <g/> , а при приростку ви - на приросток <g/> , напр <g/> . |
doc#40 | <p> Отже <g/> , вагання тут виявляються в тих випадках <g/> , коли саме значення слова не дає змоги застосувати це слово чи до категорії оформлености/цілісности чи то до категорії неоформлености/частковости <g/> . |
doc#40 | Отже <g/> , і тут виявляється та сама тенденція витворити єдину форму непрямих відмінків <g/> . |
doc#96 | Тут вона йде за великими трьома <g/> : Японія <g/> , Радянський Союз і Норвегія <g/> . |
doc#20 | Але мушу визнати — хоч буття не завжди </p><p> визначає свідомість <g/> , — тут воно на свідомості таки позначилося <g/> . |
doc#40 | Іноді дослівність перекладу здійснюється навіть коштом змістовносте Наприклад <g/> , часто згадується <g/> , що французький фразеологічний зворот пе pas dans son assiette <g/> , що означає 'не по собі' <g/> , перекладено не в своїй тарілці <g/> , бо assiette здебільшого справді означає по французьки 'тарілка' <g/> , дарма що тут воно радше означає 'настрій' <g/> . |
doc#65 | спостерігаємо тут вставний голосний <g/> : вітр <g/> , огнь <g/> , корабль перетворилися на вітер <g/> , вогонь <g/> , корабель тощо <g/> . |
doc#31 | Але знову й тут відмінності темпераменту й стилю разючі <g/> . |
doc#65 | <p> Одначе й мовне плянування тут відіграє певну ролю <g/> . |
doc#47 | Якщо на початку він об'єктивізував виклад <g/> , тепер він його суб'єктивізує <g/> , коли там він вів до епосу <g/> , тут він веде до вибухів ліризму <g/> . |
doc#10 | Одначе білоруські говірки тоді Ганцов знав тільки з чужих описів <g/> , власне тільки з опису Карського й Соболевського <g/> , тому й тут він мало дає самостійного <g/> . </p> |
doc#81 | Але тут він сполучався з мікроскопічною обробкою всіх деталів ролі <g/> . |
doc#9 | Тут він — мимоволі <g/> , звичайно <g/> , подає зразок того <g/> , як виглядала б українська літературна мова без тих галицьких елементів <g/> , які вона сприйняла в XIX—XX століттях <g/> , або <g/> , певніше <g/> , зі зменшеним числом їх <g/> , бо навіть і мову І. Нечуя-Левицького <g/> , як ми свого часу зазначали <g/> , не можна вважати за цілковито чисту від галицьких мовних елементів <g/> . |
doc#81 | Тут готувалися мої курси <g/> , писалася дисертація й пізніші статті <g/> , прощайте <g/> , портрети Мазепи <g/> , Грушевського <g/> , Петлюри — тепер їх здеруть із стіни <g/> , як вибуховий матеріял <g/> . |
doc#24 | ми можемо тут дати тільки здогадну і неповну відповідь <g/> . |
doc#30 | Обставин тут дві <g/> . </p> |
doc#9 | Спокійніше <g/> , а тому й правильніше характеризує те саме явище М. Жученко <g/> , який <g/> , одначе <g/> , як видно з його ж таки слів <g/> , теж ставився до нього не дуже співчутливо <g/> : « <g/> Таким чином <g/> , силою нещасливих обставин <g/> , з кінця сімдесятих років розвиток літературної української мови був перенесений на галицький ґрунт <g/> , і що ж тут дивного <g/> , коли тая мова почала тепер будуватись не на києво-полтавській <g/> , а на львівсько-коломийській основі <g/> ! |