Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Цей відтінок вносять приростки за- і ( <g/> при дієсловах руху в одному напрямі <g/> ) по- <g/> , напр <g/> .
doc#40 При дієсловах руху це значення конечної майбутньої події <g/> , що вже мас почати здійснюватися <g/> , бо для цього є всі передумови <g/> , забарвлюється ще характером заклику <g/> , запрошення <g/> , напр <g/> .
doc#7 У другому випадку спогад і веселість були б об'єктами при дієслові підняв <g/> , що <g/> , бувши перехідним <g/> , кричуще вимагає після себе знахідного відмінка <g/> , а тим часом його начебто немає <g/> .
doc#40 <p> При дієслівних зв'язках лишитися <g/> , остатися <g/> , стати <g/> , почати <g/> , ( <g/> в усній мові також узяти ( <g/> ся <g/> ) <g/> ) можуть уживатися не тільки присудкові імена <g/> , а і присудковий інфінітив <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> Первісним значенням показника -ся є показувати неможливість об'єкта при дії <g/> , отже <g/> , він характеризував ті дії <g/> , які відбуваються в самій дійовій особі <g/> , напр <g/> .
doc#9 ) <g/> ; ліхтарня ( <g/> « <g/> При жовтому світлі одинокої ліхтарні <g/> » — « <g/> Дорогою ціною <g/> » <g/> , 82 <g/> ; Грін <g/> .
doc#15 <p> Але серед поданих прикладів називних речень майже нема <g/> , а на спеціяльну аналізу останніх при загальному вже відомому нам підході Травнічка й сподіватися не доводиться <g/> . </p>
doc#19 При загальній пісенності він виявляє все таки інтерес до різнорідности ритміки <g/> .
doc#40 <p> При займенниках я <g/> , ти <g/> , що не мають форм роду <g/> , рід присудка вибирається за значенням <g/> : « <g/> Я дав коням оброку <g/> » ( <g/> Тоб <g/> .
doc#40 При займеннику ви <g/> , що означає одну особу <g/> , трапляється зрідка прикметник в однині <g/> , напр <g/> .
doc#40 Вони використовуються замість двоелементних стверджувальних при запереченні наявности чогось <g/> , напр <g/> .
doc#27 У його творах раз-у-раз знаходимо <g/> , при запровадженні позитивного героя чи героїні <g/> , окреслення « <g/> чесного роду <g/> » <g/> , « <g/> хорошого й багатого роду дитина <g/> » ( <g/> наприклад <g/> , в « <g/> Орисі <g/> » <g/> , 1844 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Бажане поєднання двох правописно-мовних традицій не відбулося <g/> , та ледве чи й могло відбутися при збереженні їх обох у своєрідному <g/> , штучно накиненому компромісі <g/> .
doc#40 Отже <g/> , прикметник ставиться в орудному відмінку переважно при зв'язках здаватися <g/> , вважатися <g/> , уявлятися <g/> , напр <g/> .
doc#40 Натомість при субстантивізованому прикметнику <g/> , як і при звичайному <g/> , можливий прислівник <g/> : дуже багатим ( <g/> хоч не говорять звичайно <g/> : дуже багатій <g/> …
doc#15 Найвідчутніший елемент її - і павза між групою підмета і присудка <g/> , бо те підвищення тону і вповільнення темпу <g/> , яке може відрізняти предикативний прикметник від атрибутивного <g/> , і не дуже різке й виразне <g/> , і зовсім не обов'язкове <g/> : воно легко затушковується і сходить нанівець при звичайному в побутовій мові <g/> , не кажучи вже про афективні стани <g/> , способі і темпі розмови <g/> . </p>
doc#73 З другого боку <g/> , неспроможність утриматися при зливі групових видань змушувала і ці групи шукати своїх меценатів <g/> ; ними найчастіше ставали політичні партії <g/> , які своє становище мецената використовували для того <g/> , щоб диктувати письменникам свої вимоги як політичного <g/> , так навіть і мистецького змісту <g/> .
doc#12 <p> 2. Коли при зміні слова звук може випадати <g/> , пишеться о <g/> , напр <g/> .
doc#46 У листі до Самчука він міг передати привіт Юрієві <g/> , але при зустрічах я був пан Юрій <g/> , а для нього — пан Євген <g/> .
doc#40 <p> Нарешті <g/> , третя і найважливіша особливість прямої мови супроти інших типів асиндетона <g/> , яка найбільше спричиняється до ілюзії точного відтворення чиїхось слів <g/> , — це логічно не узгоджене вживання осіб у власне прямій мові і в авторському поясненні ( <g/> а при його відсутності — в решті тексту або відповідно до ситуації <g/> ) <g/> .