Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#56 <p> Усі ці риси споріднюють вірші Смотричеві з провідним напрямом сучасної американської поезії <g/> , а в нас — з чільними поетами нью-йоркської групи та їхніми бідолахами-епігонами <g/> .
doc#2 Потрібна музика <g/> , не та приглушена <g/> , що її наче соромилися <g/> , як це було в перших поезіях <g/> , а владна <g/> , музика <g/> , що стає принципом будови світу <g/> .
doc#27 Але релігія завжди ставить себе вище від поезії <g/> , а віра в слово була Кулішевою релігією <g/> . </p>
doc#28 Зеров сам підкреслює її назвами не тільки окремих поезій <g/> , а й цілих циклів їх <g/> : « <g/> Мотиви Одіссеї <g/> » – « <g/> Книжки і автори <g/> » – « <g/> Образи і віки <g/> » <g/> , мітологічними й літературними відсиланнями <g/> ; він охоче вдається до віршів-переказів прочитаних книжок <g/> , до стилізацій <g/> ; де ставить собі завдання поетично сконденсовано відтворити стиль і світогляд даного твору <g/> .
doc#7 І <g/> , зрештою <g/> , — почасти через ці обставини <g/> , а почасти тому <g/> , що автор — поет — це поезія <g/> , а не колопоетичні прописи <g/> .
doc#42 Тоді б може український сонет став поезією <g/> , а не чистописанням <g/> . </p>
doc#46 Коли життя людини й творчість поета — суцільна гра <g/> , нічого <g/> , крім гри <g/> , то це вже життя й поезія <g/> , а не гра <g/> .
doc#68 І в своїх найвищих зльотах поезія тільки тоді поезія <g/> , а не документ для психопатолога <g/> , коли вона спирається на відповідні технічні засоби <g/> .
doc#81 Я мало не забув про ті часи <g/> , коли поезія була поезією <g/> , а не вправами за завдану тему <g/> .
doc#15 <p> Інша річ поезія <g/> , а особливо поезія вражень <g/> , поезія більш або менш імпресіоністична <g/> .
doc#22 Інакше кажучи <g/> , не поезія <g/> , а політика <g/> . </p>
doc#7 Те <g/> , що писала Андієвська <g/> , — не поезія <g/> , а радше словесний спорт <g/> , і зв'язки його з українською мовою <g/> , коли не говорити про зовнішнє оформлення слів <g/> , — мінімальні <g/> . </p>
doc#28 <p> О. Бургардт убачав у цьому відгуки акмеїзму <g/> , але це не так <g/> : поетові здаються повнодзвонними і п'янкими не слова <g/> , найбільше пов'язані з речовим світом <g/> , як уважали акмеїсти <g/> , носії нової речевости в поезії <g/> , а слова небуденні <g/> , незвичайні <g/> , відмерлі слова неясного <g/> , не до кінця зрозумілого семантичного наповнення <g/> , слова з хитким значенням – типова символістична настанова <g/> .
doc#28 Повторилася та історія <g/> , що й з епігонами Шевченка <g/> , які теж не помітили живого духу його поезії <g/> , а стали наслідувати зовнішні елементи коломийкової форми <g/> , яка сама часто була в Шевченка не своя <g/> .
doc#81 Хоч я цього не казав <g/> , але зі статті ясно випливала периферійність ролі Пушкіна в українській поезії <g/> , а суть ювілейних святкувань полягала якраз у наголошуванні <g/> , піднесенні <g/> , підкресленні цих впливів <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Елій Ламія <g/> » <g/> ) </p><p> Вийміть епітети – і у вас залишиться не поезія <g/> , а сухий перелік-каталог <g/> . </p>
doc#53 , коли літературна мова розвинулася й до певної міри устабілізувалася на зовсім інших засадах і то не тільки як мова поезії <g/> , а також прози <g/> , публіцистики й науки <g/> , коли вона вже діставала своє наукове обґрунтування в працях « <g/> харків'ян <g/> » <g/> , коли з другого боку урбанізація різко обмежила функції старочасного фольклору <g/> , обстоювати засади етнографізму/фольклоризму стало анахронізмом <g/> .
doc#4 Чи я мав рацію в своєму обуренні чи в схваленні <g/> , чи Союз українок винен у злочині проти поезії <g/> , а чи <g/> , навпаки <g/> , він виявив досконале розуміння особливосте поезії Наталі Лівицької-Холодної <g/> , я не можу сказати <g/> , бо ніде в книжці нема й натяку на те <g/> , хто за що в ній відповідальний <g/> .
doc#28 Вона наслідує різні зразки майстерно — це забезпечене високою літературною культурою висококваліфікованого літературознавця Филиповича — створює часом навіть чистіші втілення засад того чи того літературного стилю <g/> , ніж це було в основоположників цього стилю на Україні <g/> , — але все це не відбиває живої душі поета і людини <g/> , а без цього нема спражньої поезії <g/> , а є тільки ремесло або майстерність <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Україні <g/> » <g/> ) </p><p> Усе це — прекрасні поезії <g/> , але <g/> , взяті на терези дій- сности <g/> , важать мало <g/> , бо <g/> , кажучи словами самої поетки в тому ж вірші <g/> , все це « <g/> вічний міт в серцях мандрівних злидарів <g/> » <g/> .