This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | оформлення слова через і — і слово зімно <g/> ; | воно | трапляється ще на с 79 <g/> ) <g/> ; гризота ( <g/> Завірюха « |
doc#9 | надавано цьому питанню <g/> , видно хоч би з тото <g/> , що | воно | було об'єктом не тільки приватних розмов <g/> , а й |
doc#9 | одвіяти <g/> , а добре зерно зберегти — однаково де б | воно | не було <g/> : чи в нас <g/> , чи в галичан <g/> , аби воно було |
doc#9 | де б воно не було <g/> : чи в нас <g/> , чи в галичан <g/> , аби | воно | було щиро-народне або складене в |
doc#9 | і такими темпами проходило безперешкодно <g/> . Ні <g/> , | воно | робило великі труднощі <g/> , надто при відсутності |
doc#9 | колосальних і часто катастрофічних подій <g/> , | воно | привернуло до себе увагу громадськости і |
doc#9 | загальна й мовна культура даного мовця <g/> . Жило | воно | і в двадцяті роки <g/> , тільки не виривалося |
doc#9 | , бо не можна сказати <g/> , якої сили й тривалосте | воно | буде <g/> , які кількості і які прошарки людности |
doc#9 | буде <g/> , які кількості і які прошарки людности | воно | охопить як на еміграції <g/> , так і на українських |
doc#9 | за- набрав заперечного значення <g/> ? Адже | воно | йому цілком не властиве <g/> . Ця логічна |
doc#9 | до літературної мови з Галичини <g/> , а панує | воно | тепер в літературній мові безконкуренційно <g/> . |
doc#9 | школи <g/> , книжки й преси <g/> , — звідки могло | воно | черпати назви для понять <g/> , зв'язаних з міським |
doc#9 | ледве чи можливе в найближчий час ( <g/> тепер | воно | зовсім неможливе <g/> ) <g/> , коли зважити на сучасний |
doc#9 | накореневий наголос <g/> : уряд <g/> . З таким наголосом | воно | і справді вживалося ще в другій половині XIX ст <g/> . |
doc#9 | вживання в безособових реченнях займенника | воно | в ролі фіктивного підмета <g/> . Якщо в клясиків з |
doc#9 | з Великої України таке вживання займенника | воно | характеризувало переважно |
doc#9 | розмовно-оповідні стилі <g/> , то в Галичині таке | воно | можливе і часте в безособових реченнях |
doc#9 | речень <g/> . Появу такого стилістично байдужого | воно | в безособових реченнях і можна вважати до |
doc#9 | . </p><p> З цього погляду вживання його в прикладі <g/> : « <g/> От | воно | і трапилось <g/> : ескадрони грають <g/> » ( <g/> К. |
doc#9 | їх в такому прикладі <g/> , як « <g/> Я не можу не плакать <g/> , бо | воно | плачеться проти моєї волі <g/> » ( <g/> І. Сен- ченко <g/> ) <g/> , бо |