Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Сам Голубовський — голова і знавець німецького права <g/> ; Паше-Озер- ський <g/> , експерт з радянського права <g/> , до якого українці <g/> , мовляв <g/> , звикли і люблять <g/> ; пані Соня <g/> , львів'янка <g/> , яка секретарює й друкує <g/> ; а оце відтепер — ще Н. </p><p> Вибір людей у теорії доцільний <g/> , охоплює все головне <g/> , що знають або повинні знати майбутні судді й правники в такому собі Луганську <g/> , на Поліссі <g/> , Гуцульщині й де там ще <g/> .
doc#0 Н. поняття не має про судовий жарґон з російськомовним судом і законами <g/> , а що вже казати про суд німецький <g/> , чи російський <g/> , чи будь-який ще <g/> .
doc#0 Голубовський-адвокат думає <g/> , підшкірно переконаний <g/> , що Теміда <g/> , а з нею <g/> , мабуть <g/> , і ввесь Олімп <g/> , природно мислять і промовляють — ви гадали б — по-грецьки <g/> ?
doc#0 Обговорення однієї львівської картки могло тривати годинами <g/> , переходило у свого роду наукові виклади <g/> , і поки пані Соня заповнить якусь картку <g/> , сперечання розтягалося на години <g/> , а то й дні <g/> .
doc#0 А скільки тут випаровувалося темпераменту <g/> , звинувачень у невігластві й браку культури <g/> !
doc#0 Його ґетри <g/> , його бриджі <g/> , саме добротне <g/> , німецьке <g/> , а може <g/> , колись англійське <g/> , вбрання цегляного кольору явно не були « <g/> визволені <g/> » на схід від Сяну <g/> .
doc#0 Хоч у першому це було кілька днів <g/> , а в другому — майже півтора року <g/> .
doc#0 Другим був сільськогосподарський <g/> , який був доручений Українському науковому інститутові в Берліні <g/> , а персонально — економістові Романові Димінському <g/> .
doc#0 <p> Мірчук не був великим ученим <g/> , але він геніяльно вмів маневрувати між берлінськими партійними й колопартійними урядовцями <g/> , знав у цих бюрократичних фортецях усі ходи й виходи <g/> , досконало уявляв <g/> , як <g/> , коли <g/> , де і з ким треба перемовитися ( <g/> німецький патріотизм не перешкоджав йому бути й справжнім українським патріотом <g/> ) <g/> , ставало в нагоді й те <g/> , що дружина його була німкеня <g/> , а дочка була німецькою фройляйн без догани <g/> .
doc#0 Ще день <g/> , і Н. їхав поїздом ( <g/> а це не завжди було просто <g/> ) на оглядини й переслухи <g/> . </p>
doc#0 <p> З його зв'язками і впливами <g/> , Мірчук зумів розбудувати науковий колектив <g/> , а також і солідну наукову бібліотеку <g/> , — кажуть <g/> , близько 35 тисяч назв <g/> .
doc#0 Та й німецький партійний провід хотів не чистої науки <g/> , а довідкової прибудови при урядових інституціях <g/> .
doc#0 Але з однією умовою <g/> : Н. буде приїздити до Берліна <g/> , але житиме в Пляуені ( <g/> чому саме там — про це пізніше <g/> ) <g/> , забиратиме туди гранки <g/> , а потім привозитиме їх до інституту <g/> . </p>
doc#0 <p> Берлін бо <g/> , як на Н. <g/> , став дещо неспокійним містом <g/> , а неухильно перетворювався на купу руїн <g/> .
doc#0 Він такий обурений <g/> , що навіть не треба казати <g/> : « <g/> А я ж казав <g/> !
doc#0 <p> А всередині — столики під білими скатертинами <g/> , порцеляна сервізу <g/> , добірне меню <g/> , зразкова обслуга <g/> , талони з продовольчих карток вистригають <g/> , але все інше — ніби не було війни <g/> , альянтських гостей <g/> , навали руйновиння <g/> . </p>
doc#0 У чеканні в бараці тривали години <g/> , а іноді й день-два на спочин і на роздуми <g/> . </p>
doc#0 Крім того <g/> , все-таки це була Австрія <g/> , а Н. тут був чужинцем у приймах <g/> . </p>
doc#0 Він твердо вирішив нікуди не йти <g/> , а більше не знав нічого <g/> . </p>
doc#0 Жінки-рятівниці Н. не знав <g/> , — ні прізвища <g/> , ні адреси <g/> , таборових поліцаїв теж ні <g/> , — виявилося <g/> , що молодики в плащах були поліцаями <g/> , мабуть <g/> , таборовими <g/> , а може <g/> , й вищого щабля людоловами <g/> .