Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#77 твору в ньому ще з'являються нові персонажі ( <g/> Арабасова <g/> ! <g/> ) <g/> . </p><p> Такий підхід до персонажів <g/> , — звичайно <g/> ,
doc#84 Володимира Великого <g/> , з Угорщиною <g/> , з німцями ( <g/> Грюневальд <g/> ! <g/> ) <g/> . Ми нападали на Візантію і тим посилювали
doc#59 ствердного діяння <g/> » <g/> , — так писав про це А. Камю <g/> ! <g/> ) <g/> . </p><p> Для Косача теза про « <g/> viscosite <g/> » <g/> , про «
doc#72 ) Олександра Синявського ( <g/> не плутати з Олексою Синявським <g/> ! <g/> ) <g/> . Взагалі іменникові конструкції
doc#17 – ( <g/> згадаймо <g/> , як « <g/> для годиться <g/> » робить усе Стаканчиха <g/> ! <g/> ) <g/> . Світлий своєю чесністю <g/> , родинністю <g/> , вірою
doc#16 , і драгоманівський <g/> , і все таки вже і тарасівців <g/> ! <g/> ) <g/> . Він пише <g/> : « <g/> Так <g/> , як " <g/> вузьке розуміння нації
doc#78 тверде р <g/> ! <g/> ) <g/> , править ( <g/> 3 особа одн <g/> . з закінченням -ить <g/> ! <g/> ) 15 <g/> ) — річ загально відома і не потребує
doc#11 Жюль ( <g/> знову ревне благання — не Жуль <g/> , не Жуль <g/> , не Жуль <g/> ! <g/> ) Барб'є перетягли гурт німецьких Гофманових
doc#16 він опинився на одному смітнику з Винниченком і Сартром <g/> ! <g/> ) Вона не повинна показувати боротьбу ідей <g/> .
doc#9 . Не сперечаємось і думаємо <g/> , що й ми мусимо може ( <g/> sic <g/> ! <g/> ) дечим ( <g/> sic <g/> ! <g/> ! <g/> ) поступитися нашим галицьким
doc#10 особа однини дієслів без -ть <g/> , -ть у другій ( <g/> Sic <g/> ! <g/> ) дієвідміні <g/> ; але також рефлекси ȩ <g/> , перехід е в
doc#38 романтичної нашої прози — « <g/> Олену <g/> » Маркіяна Шашкевича <g/> ! <g/> ) Естетичні оцінки змістовні і написані рукою
doc#72 настановою <g/> , зформульованою ( <g/> аж 1919 р. <g/> ! <g/> ) Леніном <g/> . Як визнавав 1926 р. Затонський <g/> ,
doc#78 наречия <g/> , или ответ на рецензию <g/> , зделанную ( <g/> sic <g/> ! <g/> ) на оную грамматику <g/> . СПБ 1822 <g/> , ст <g/> . 15-16. </p><p> 9 <g/> )
doc#87 і за совєтський лад <g/> . ( <g/> Це ж <g/> , власне <g/> , і програма власовщини <g/> ! <g/> ) Навіть він щось говорить про свою селянську
doc#80 , брудне ганчір'я <g/> , що прикриває неприкриту ( <g/> sic <g/> ! <g/> ) наготу душі <g/> » ( <g/> « <g/> Самотній мандрівник <g/> » <g/> ) <g/> . І <g/> , як
doc#89 українському народові <g/> . Але <g/> , коли читаємо ці ( <g/> повищі <g/> ! <g/> ) повернення все до того самого <g/> , виникає не
doc#68 іншій поезії зовсім правильне « <g/> О пресвята моя <g/> , зигзице-мати <g/> ! <g/> ) Подібні спостереження можна було б зробити
doc#59 самої маси <g/> . Апотеоза волі і екстаза віри ( <g/> quia absurdum <g/> ! <g/> ) постала з розуму <g/> , але з кволости розуму <g/> . </p><p> Ірин
doc#89 , і в цьому сенс переопублікування цієї ( <g/> повищої <g/> ! <g/> ) статті з оцим ( <g/> понижчим <g/> ) до неї додатком <g/> . </p><p> А