Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#31 повтори типу анафори або епіфори <g/> , які були такою характеристичною рисою стилю
doc#84 , нікуди <g/> , в гейдельберзькій кімнаті з жалюзі <g/> , які гуркочуть взз-гуп <g/> , взз-гуп кожного ранку —
doc#72 мова шириться на такі ділянки життя <g/> , які досі були більше чи менше <g/> , а не раз і цілковито <g/> ,
doc#57 розумів « <g/> індивідуальні твори і спосіб життя <g/> , які відповідають обставинам і потребам
doc#40 присвійні прикметники або займенники <g/> , які мають нормальне місце перед іменником <g/> , а
doc#84 . Скупих <g/> , уривчастих заохоченнях <g/> , які рідко можна почути <g/> . </p><p> Сумніву нема <g/> . Це свідома
doc#85 життя <g/> . Кажучи це <g/> , я передчуваю заперечення <g/> , які негайно постануть <g/> . Мені скажуть <g/> , що не раз
doc#15 термін тут і далі всупереч тим запереченням <g/> , які висував проти нього сам Ріс <g/> ) неповним <g/> .
doc#37 самумів <g/> . Були тільки адміністративні заходи <g/> , які до того ж нічого спільного з літературою в собі й
doc#50 із сучасними літературними напрямами Заходу <g/> , які тим важливіші <g/> , що виникли в Осьмачки не
doc#9 дискутантів на адресу тих слів і зворотів <g/> , які вони бажали здискредитувати <g/> , був закид <g/> , що це —
doc#25 — ножа <g/> ) <g/> , воно наче розщепилося на ці два звуки <g/> , які одначе несуть ту саму функцію <g/> , так що в формі <g/> ,
doc#40 мови <g/> . Тому в них можливі навіть такі звуки <g/> , які загально в мові не вживаються <g/> . Наприклад <g/> ,
doc#40 наявність звуків або звукосполучень <g/> , які в нашій мові не трапляються взагалі або в певних
doc#9 назву язичия <g/> : « <g/> Дуже помилялись ті земляки <g/> , які думали досі <g/> , що в Галичині тільке одне " <g/> язичиє <g/> "
doc#20 розмовах і навіть не слухав їх <g/> , але я добре знав <g/> , які вони значущі в своїй незначності <g/> , як їх любили
doc#81 розмовах і навіть не слухав їх <g/> , але я добре знав <g/> , які вони священні й значущі в своїй незначущості <g/> . Я
doc#20 знав <g/> , куди я хотів <g/> . </p><p> Це був Львів <g/> . Я не знав <g/> , які там були обставини <g/> , але в 1940 році я бачив його
doc#23 , ніж конкретні зорові образи <g/> . Ми не знаємо <g/> , які дерева ростуть у цих садках і дібровах <g/> , які
doc#46 й відмежуватися <g/> . На його знімках <g/> , які трапили мені до рук геть пізніше <g/> , — він мені не