Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#26 ( <g/> у Квітки лише раз і в архівних матеріялах <g/> , яких Шевченко не міг знати <g/> ) <g/> , буйний ( <g/> про вітер <g/> ) <g/> ,
doc#26 визначення свого місця супроти попередників <g/> , яких він цінив <g/> , але з традиціями яких він поривав <g/> .
doc#26 слів — знайдемо в поезії цілу низку слів <g/> , яких « <g/> Енеїда <g/> » взагалі не знає <g/> : соловейко <g/> , калина <g/> ,
doc#26 , вона була написана суржиком <g/> . Коли Шевченко яких шість років пізніше охрестив « <g/> Енеїду <g/> » «
doc#27 писати <g/> . Впадає в око <g/> , що є кілька адресатів <g/> , до яких Куліш писав уперемішку обома мовами <g/> , часом
doc#28 епігонами в підсовєтській Україні <g/> , яких він сам охоче відцурався б <g/> , і численними
doc#28 них поета не можна назвати неоклясиком <g/> , хоч би в яких приятельських стосунках він був з Миколою
doc#30 , на 75 відсотків просто констатація факта <g/> , а на яких 25 жалі й нарікання <g/> . Звісно <g/> , під 90 ( <g/> без великої
doc#31 кожному <g/> . Їх засвоїли прихильники Хвильового <g/> , яких свого часу були тисячі й тисячі <g/> , їх
doc#31 в цілому з її філістерами й реакціонерами <g/> , яких Хвильовий ненавидів <g/> . Фраза стосувалася
doc#31 дані <g/> . ( <g/> Не беру при цьому тих прізвищ <g/> , з носіями яких Хвильовий полемізує <g/> . Вибір цих прізвищ не
doc#33 зречеться її <g/> . Зося – вся з міста <g/> , але вона така <g/> , яких багато <g/> . І <g/> , нарешті <g/> , четвертий роман – з відомою
doc#34 твору <g/> . І вона змушує вірити в найдикіші речі <g/> , яких ніколи не було в дійсності <g/> , але які могли б бути <g/> ,
doc#36 можливо послідовніше виклав ті погляди <g/> , до яких Ґе дійшов цілком самостійно <g/> , задовго до
doc#36 з поміщицьких родин на Україні в той час усього яких вісім уживали української мови в щоденному
doc#36 української мови <g/> , розмовляючи з селянами <g/> , для яких викладав печі <g/> , і з тими <g/> , які працювали в нього <g/> .
doc#36 одне <g/> : Ґе знав і любив українську мову <g/> . Коли і за яких обставин він її вживав <g/> , зостається в царині
doc#36 з 90 портретів <g/> , кільканадцятьох пейзажів та яких 14 релігійних картин пізнього періоду <g/> . Саме
doc#37 кожне нове бачення відкриває якісь сторінки <g/> , яких попереднє бачення не помічало <g/> . Тож має сенс
doc#37 це збірники літературної проблематики « <g/> МУР <g/> » <g/> , яких вийшло три <g/> , а четвертий не побачив світу <g/> ,