Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#42 Він безумовніший від Байрона <g/> : Байрон віддав майно й життя для визволення далекої Греції <g/> , він знаходив інколи розраду в лагоді природи <g/> , тоді як Осьмачка не тільки намагається тихо пройти повз людей <g/> , бо вони « <g/> всі заздрі й подібні до чуйних хортів <g/> » <g/> , але навіть шум гілля він спроможний прийняти тільки при умові <g/> , що воно « <g/> щось про мене шумить надо мною <g/> » <g/> . </p>
doc#53 Можна вбачати такі явища в словах муж « <g/> людина чоловічої статі <g/> » ( <g/> 3 <g/> , 52 <g/> ) <g/> ; чтити « <g/> шанувати <g/> » ( <g/> 7 <g/> , 67 <g/> ) <g/> ; красний « <g/> красивий <g/> » ( <g/> 8 <g/> , 42 <g/> ) <g/> ; комонник ( <g/> 3 <g/> , 68 <g/> ) <g/> ; гривня ( <g/> 8 <g/> , 393 <g/> ) <g/> ; деревня « <g/> щось зроблене з дерева <g/> » ( <g/> 8 <g/> , 512 <g/> ) та ін <g/> .
doc#68 Нівроку <g/> , вжите в вірші « <g/> І жайворони дзвонять <g/> » <g/> , веде нас до настрою Шевченкових рядків <g/> : </p><p> Я не нездужаю <g/> , нівроку <g/> , </p><p> А щось такеє бачить око <g/> , </p><p> І серце жде чогось <g/> .
doc#40 Темний прохід або щось подібне цього значення вже не матиме <g/> .
doc#81 Ще нічого не було відомо <g/> , і скільки з тих людей святкували близьку смерть <g/> , але щось скінчилося <g/> , а інше мало початися <g/> » <g/> . </p>
doc#92 Але щось краще переходило за межі моїх грошових можливостей <g/> .
doc#30 <p> НЙ <g/> , мартобря 7 <g/> , року 00 </p><p> місто Клінтоноград1 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> ні <g/> , « <g/> и любит и жалеет <g/> » <g/> , але і припустити теоретично <g/> , що могло б щось таке приключитися <g/> , то воно б усе під чарами казки розтопилося <g/> , дарма що чари ті трохи й зловісні <g/> , варіяцїї на тему страшної помсти <g/> , якої я боявся люто <g/> , світами — дорога до чортовиння й позасвіття <g/> .
doc#81 Навіть обласна газета зветься « <g/> Вільна Україна <g/> » — де ж би щось таке з'явилося на території « <g/> старорадянської <g/> » України <g/> ?
doc#81 Вони не так прагнули книжок <g/> , щоб іти до бібліотеки <g/> , але радо брали щось на дозвілля <g/> , коли їм приносили <g/> .
doc#81 Бо виїзд стався 6 лютого 1943 року <g/> , а вже з датою 18 лютого знаходжу в моєму — ще радянському — пашпорті позначку-штамп київської німецької комендатури про дозвіл їхати до Львова <g/> , а в Києві ми були щось із тиждень <g/> .
doc#81 <p> Речі ми склали були щось у три чи чотири поверхи <g/> .
doc#81 На той час у місті це вже було щось надзвичайне <g/> , а надто в мешканні викладача університету <g/> .
doc#12 : „В тім мовчанні було щось священне <g/> , а разом і <g/> …
doc#81 Це не було щось високонаукове <g/> , але я хотів дати Сергієві заохоту <g/> .
doc#45 Та немає й сумніву <g/> , що на думці в них було щось більше <g/> , ніж співи й запис пісень <g/> , ніж викладання в недільних школах <g/> .
doc#81 Виразно <g/> , в нього було щось інше в голові <g/> .
doc#81 Лад походив з південносхідньої Харківщини <g/> , був кремезний <g/> , круглолиций <g/> , але в розрізі очей і посмішці було щось котяче <g/> , а ввесь він був якось по-дядьківськи статечний <g/> .
doc#81 Найвищим і єдиним авторитетом з української мови вважали мене <g/> , і <g/> , коли чомусь треба було щось написати по-українськи <g/> , радилися зі мною <g/> .
doc#81 І тут було щось зовсім нове <g/> .
doc#81 Для мене <g/> , що не знав у Харкові сучасної опери <g/> , це було щось таке свіже й небувале <g/> , що я роками не міг цієї вистави забути і прагнув почути це вдруге <g/> .