Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#89 Ті часи ніби минулися ( <g/> чи назавжди <g/> , чи надовго <g/> , ми не знаємо <g/> ) <g/> , тож багато понять треба повертати на їхнє відповідне місце <g/> .
doc#72 Конституція була складена українською мовою <g/> , але в ній нічого не говорилося про права української мови ( <g/> чи будь-яких інших мов <g/> ) <g/> . </p>
doc#45 Найвиразніше це позначилося на його праці " <g/> Мысль й язык <g/> " <g/> , 1862. У спрощеному й скороченому вигляді три головні принципи <g/> , покладені в основу філософської концепції мови <g/> , грали вирішальну ролю в його поглядах на мову/народність ( <g/> чи <g/> , може <g/> , було навпаки <g/> : загальну теорію підтягнено до положень <g/> , придатних надати бажане освітлення питанню мова/народність <g/> ?
doc#9 Колесо історії не повертається назад <g/> , у народу <g/> , що йде вгору <g/> , літературна мова не може втратити свої надбання й спуститися до найнижче розвиненого мовця ( <g/> чи читача <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> г <g/> ) окреслення можливости ( <g/> чи неможливости <g/> ) дії <g/> , напр <g/> .
doc#82 А коли читач не матиме авантюрничого запалу <g/> , ніхто не перешкодить йому відійти від моря ( <g/> чи <g/> , може <g/> , краще <g/> , плавального басейну <g/> ) <g/> . </p>
doc#97 Як вільно там читачеві дихається <g/> : Романіст оповідає <g/> , показує <g/> , але не тикає носом <g/> , не хапає за руку <g/> , не читає моралі <g/> , не повчає <g/> , не грубіянить і не показує самого себе <g/> , — от <g/> , дивись <g/> , який я парубок моторний ( <g/> чи краще <g/> : фартовий жиган <g/> ) <g/> . </p>
doc#0 Натомість « <g/> випадково <g/> » оселити Мусю проти Н. ( <g/> чи вистояти <g/> .
doc#0 Натомість « <g/> випадково <g/> » оселити Мусю проти Н. ( <g/> чи Н. проти Мусі <g/> ) — не було нічого легшого <g/> .
doc#3 Там парували безрух та спокій <g/> , усе застигло там навіки ( <g/> чи до нового -надцятито- мового словника <g/> ) <g/> , і ніякі комети не борознили мертвого царства <g/> .
doc#70 <p> Але на поняття історичної тенденції <g/> , на неперешкоджений ( <g/> чи перешкоджений <g/> ) внутрішній розвиток <g/> , цілісну структуру мови і тим самим її своєрідність довгі роки було накладено табу <g/> .
doc#69 <p> Але поняття історичної тенденції <g/> , неперешкодженого ( <g/> чи перешкодженого <g/> ) внутрішнього розвитку <g/> , цілісної структури мови і тим самим її своєрідности довгі роки були табу <g/> .
doc#81 Був поговір <g/> , що Білодіда ця побічна ( <g/> чи головна <g/> ?
doc#4 Зформулюймо її так <g/> : Засоби поетичної техніки Наталі Лівицької- Холодної <g/> , взяті в сумі й взаємодії <g/> , творять у її « <g/> нових <g/> » поезіях ( <g/> чи новій поезії <g/> ) неповторний стиль <g/> , якого не поплутаєш ні з яким іншим <g/> , хоч він і йде в річищі вичищення новітньої поезії від котурняної бутафорії й чимраз більшого включення до цієї поезії елементів <g/> , що вважалися в XIX сторіччі й навіть на початку нашого занадто прозаїчними для поезії <g/> .
doc#3 Хоч обмежений критеріями роду ( <g/> середній <g/> ) та числа ( <g/> pluralia tantum <g/> ) <g/> , розвиток цієї конструкції <g/> , уже півтора століття вживаної в літературній мові <g/> , відповідає загальній еволюційній тенденції і є <g/> , отже <g/> , явиїцем позитивним ( <g/> чи <g/> , коли воліємо <g/> , сказати інакше <g/> , прогресивним <g/> ) <g/> .
doc#31 <p> 2. ПРО ІДЕЇ </p><p> Не можна не погодитися з Ганом <g/> , коли він підкреслює <g/> : « <g/> Політиком-реалістом ( <g/> чи загалом політиком <g/> ) Хвильовий ніколи не був <g/> » ( <g/> с. 34 <g/> ) <g/> .
doc#65 Він повторив закид свого попередника ( <g/> чи alter ego <g/> ?
doc#72 Він повторив закид свого попередника ( <g/> чи alter ego <g/> ?
doc#30 Се все вже не для дітей7. А Плющ мене просто потряс ( <g/> чи потрусив <g/> ) <g/> , не даремно я його витягав з пост-божевільні8. Може ще буде справді добрий журнал <g/> .
doc#82 Чи читач це усвідомлює <g/> , чи ні <g/> , чи про це говориться вголос <g/> , чи замовчується <g/> , — але перцепція несправжности в творах слова така <g/> , що <g/> , чим більше автор ітиме в своїй щирості і адекватності <g/> , тим більше читач буде підозрювати його в прикрашанні ( <g/> чи то зі знаком плюс <g/> , чи мінус <g/> ) і тим менше йнятиме віри написаному <g/> .