Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Серед тих <g/> , хто цю можливість відкидає <g/> , одні схильні розглядати ці слова і словосполуки як еквіваленти речень <g/> , інші - як неповні речення або частини речень <g/> .
doc#15 <p> 0. Єсперсен пише з приводу синтаксичних конструкцій певного типу <g/> , в тому й називних речень <g/> : </p><p> Проте <g/> , важливо зауважити <g/> , що всі ці явища зустрічаються тільки в писаній мові [ <g/> in writing only <g/> ] і <g/> , отже <g/> , стоять осторонь власне мови <g/> ; розмовна мова може мати багато скорочень [ <g/> may indulge in many suppressions <g/> ] <g/> , але наслідок буває завжди відмінний від проілюстрованого в цьому параграфі ° <g/> . </p>
doc#15 <p> Чому ж тоді на ці факти досі не звернено уваги <g/> ?
doc#15 Коли ж ці рядки стоять поруч <g/> , то ніщо не заважає тлумачити чути он <g/> …
doc#15 Тоді і ці називні відмінки <g/> , що вже мали відносну самостійність <g/> , переоформлюються в нашій свідомості в називні речення <g/> .
doc#15 ) </p><p> Тимченко не відмежовує такі приклади від тих <g/> , де дійова особа стоїть у давальному відмінку <g/> , хоч ці останні позначають уже початок розкладу посесивної конструкції і перетворення її на безособову <g/> .
doc#15 Відзначимо ці факти <g/> .
doc#16 <p> В суспільному житті ці явища блискуче схопив Веркор у характеристиці французького резистансу німецькій окупації <g/> .
doc#16 Хоч тричі неприємні <g/> , хоч тричі приємні <g/> , — ці тенденції неминучі при всякій зустрічі вісниківства з ґрунтом <g/> , з українською живою стихією <g/> . </p>
doc#16 Виділялися і визначалися люди <g/> , і ці люди бралися до координованої дії <g/> .
doc#17 За ці роки багато змінилося <g/> .
doc#18 Нескладні синтаксично <g/> , здебільшого прості образово <g/> , ці порівняння мають кумулятивний ефект <g/> .
doc#19 Не виключено <g/> , отже <g/> , що настрої ці завжди були властиві письменникові і культурництво було не етапом <g/> , а аспектом його світогляду й програми <g/> .
doc#20 « <g/> Радянське літературознавство <g/> » 12 <g/> , 2. Київ 1968. </p><p> </doc> </p><p> Я думаю <g/> , що ці напівспогади <g/> , напівстаттю я винен усім <g/> , хто знав нас обох <g/> , усім читачам <g/> , що цікавляться літературою <g/> , і може всім майбутнім еміґрантам з України <g/> . </p>
doc#20 <p> На всі ці теми ми з Юрком не говорили <g/> .
doc#22 Він дістав для цього спеціяльну підготовку <g/> , його спеціально вишколили <g/> , як звертатися до поодиноких людей <g/> , які відповіді давати на їхні відчайні запитання і яких реакцій на ці відповіді можна від тих упосліджених і страждущих сподіватися <g/> .
doc#23 Легко помітити <g/> , що ці елементи властиві й народній пісні <g/> .
doc#24 <p> Коли наважитися перекласти всі ці образи на мову грубої політики <g/> , то це означатиме <g/> , що неможлива — за Любченком — суто селянська <g/> , сільська Україна <g/> , що єдино можлива <g/> , доцільна й прогресивна Україна <g/> , що загартувалася в революції й розквітла своєю промисловістю й технікою <g/> .
doc#24 Тут усі ці дрібнички щоденного побуту підкреслюють ординарність смерти <g/> , її безсилість збороти життя <g/> .
doc#24 І ті шукання МІСТКОЇ літературної форми <g/> , що їх почали Хвильовий своїми « <g/> Арабесками <g/> » й Тичина своїми « <g/> В космічній оркестрі <g/> » й « <g/> Сковорода <g/> » — ці там ще невпорядковані й дещо розхристані спроби знаходять своє гармонійне викінчення саме в « <g/> Вертепі <g/> » <g/> .