Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Редактором газети був П. Сагайдачний <g/> , прибулець з Галичини <g/> , з тих <g/> , що якось просувалися на схід разом з німецьким військом <g/> , просувалися леµально <g/> , діяли в згоді <g/> , а водночас ніби стояли до німців в опозиції і тільки використовували леµальні можливості <g/> , розтягаючи їх <g/> , скільки можна було <g/> .
doc#89 Мушу сказати <g/> , що в віці між 14 і 16 роками я теж так думав <g/> , і можу тільки висловити свою пошану до критиків <g/> , які до зрілого віку зберегли такі молоді смаки <g/> .
doc#10 Хоробричі тут — тільки вихідний пункт <g/> .
doc#6 ще раз “ <g/> Під осінь життя <g/> ” <g/> , ч. 5 тощо <g/> ) <g/> , — це не тільки вияв мистцевої філософії чи світовідчування <g/> , це також складова частина техніки площин <g/> , зіставлених одна з одною або накинених одна на одну <g/> . </p>
doc#55 Так от <g/> , може програма « <g/> як ми говоримо <g/> » в умовах сучасної мовної ситуації це не тільки вияв примітивного суб'єктивізму <g/> , як з першого погляду здається <g/> , а перенесення на правопис волюнтаризму як конечного складника мововиявлення взагалі <g/> .
doc#81 Ці дві речі і тільки вони ще й тепер зі мною <g/> .
doc#81 Та й загалом це були тільки вправи і здебільшого не надто вдалі <g/> .
doc#4 Чи він тільки впровадив де-не-де безглуздий правопис <g/> , на зразок Золотонізький ( <g/> тричі <g/> , ніби походить цей прикметник не від Золотоноші <g/> , а від якоїсь Золотої Ноги <g/> , безпрецедентна назва для міста чи містечка <g/> ) — напевне не авторства Наталі Лівицької-Холодної <g/> , чиє опанування літературної мови й письма поза сумнівом <g/> ? </p>
doc#30 Треба було тільки всадовитися в приділеній нам каюті ( <g/> я їхав з матір'ю <g/> ) <g/> .
doc#35 І він вбачає в майбутньому Україну не тільки втихомиреною <g/> , але й сильною <g/> : « <g/> Під обороною монарха російська при данню вольности <g/> , хто б був сокрушив і зломив зброю війська запорозького <g/> ?
doc#40 <p> Короткі форми прикметників збереглися в сучасній літературній мові тільки в називному відмінку однини чоловічого роду і тільки від небагатьох прикметників <g/> .
doc#78 Перша група <g/> , що її він зве північно-західньою смугою ( <g/> між Десною <g/> , Іпуттю <g/> , Сожем і Дніпром <g/> ) <g/> , не викликає в нього спеціяльної оцінки <g/> , він тільки відзначає її близькість до білоруських говірок <g/> .
doc#89 Але їхня діяльність забувається <g/> , як тільки відійде в історію та короткотривала суспільна ситуація <g/> , в якій вони посідали певну партійну позицію <g/> , яку й намагалися защепити літературі <g/> .
doc#81 <p> Так десь у серпні 1927 року скінчився вже безповоротно етап мого життя службовцем ( <g/> тільки війна привела мене згодом до адміністративних установ <g/> , спершу в Харкові <g/> , потім у Львові <g/> , але це не було вже життьовою кар'єрою <g/> , це було тільки одним із способів перебути чужу мені війну <g/> , де я не хотів і не міг належати ні до однієї з сторін <g/> ) <g/> .
doc#81 На додаток — і це друга причина — навіть теніс <g/> , як тільки він переставав бути тільки проводженням часу в перекиданні м'ячика <g/> , означав виставлення себе на публічне спостереження <g/> , а бути об'єктом такого спостереження — ні <g/> , це не було моїм ідеалом <g/> . </p>
doc#81 Як на початку війни росіянам <g/> , так тепер німцям потрібне було тільки гарматне м'ясо <g/> , щоб виграти час <g/> .
doc#57 Одні з них у цьому конфлікті цілком відходять від усього українського <g/> , інші <g/> , як от Архипенко <g/> , не заперечують своєї українськости <g/> , але працюють у Парижі й Нью- Йорку не тільки географічно <g/> , але й духово <g/> , не мавши ніяких замовлень і майже ніякого зацікавлення серед українців <g/> .
doc#40 гармонію голосних ( <g/> себто в слові є або тільки голосні переднього ряду <g/> , або тільки голосні заднього ряду <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#52 Жінок у Кенґірі « <g/> знайшлося багато не тільки горлатих <g/> , але й сміливих <g/> , особливо серед українських дівчат <g/> , яких і було в жіночому таборі більшість <g/> » ( <g/> с. 321 <g/> ) <g/> .
doc#31 Тристилевість <g/> , характеристична для памфлетів Хвильового <g/> , – невтральний стиль <g/> , жарґон <g/> , ліричні партії <g/> , – ціхує й раннього Бєлінського <g/> , тільки гра тут далеко складніша у Хвильового <g/> , що робить алюзії до власної ліричнооповідної прози <g/> , тоді як Бєлінський оперує досить засмальцьованими штампами клясичної й романтичної надто невисокого рівня патетики <g/> .