Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 Одні просто обороняли тогочасний стан літературної мови від нападків реакційного критика <g/> , другі висловлювали своє невдоволення цим станом <g/> , але робили стільки оговорок і застережень <g/> , Що фактично виходило <g/> , що вони теж обороняють цей стан <g/> . </p>
doc#9 — Ю. Ш. <g/> ) <g/> , складених добре і вдатно <g/> , як-от <g/> : переважно <g/> , здійснити <g/> , вражіння <g/> , переважувати <g/> , зміст <g/> , вплив <g/> , пересвідчитись <g/> , неможливий і т. д. <g/> , котрі й я вживаю в писанні <g/> »1. А що таких слів було далеко більше <g/> , про це свідчить не тільки красномовне — « <g/> і т. д.» <g/> , а й те <g/> , що в цьому списку бракує <g/> , наприклад <g/> , слова розвиток <g/> , що його <g/> , як ми бачили з листа І. Нечуя-Левицького з 27.02.1898 р. <g/> , він сам уважав теж за галицьке і вдало утворене <g/> . </p>
doc#9 1 </p><p> Цей об'єктивний зміст дискусії <g/> , здається <g/> , лишився нерозкритим для всіх її учасників — принаймні нам невідомі висловлення сучасників на цю тему <g/> ; і це теж було однією з ознак неглибокого <g/> , суто поверхового не принципового <g/> , а переважно дрібничкового способу провадження сперечань <g/> .
doc#9 пісня <g/> » <g/> , VIII <g/> , 227 <g/> ; морфологічне оформлення теж західноукраїнське <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 При цьому з нашого розгляду вилучаємо ранні твори письменника <g/> , де можна припускати несвідоме використання галицьких мовних елементів <g/> , а мимовільну данину рідній подільській говірці <g/> , як вилучаємо теж і « <g/> Тіні забутих предків <g/> » <g/> , де галицькі мовні елементи ( <g/> власне гуцульські <g/> ) впадають в очі кожному <g/> , але де вони зумовлені не загальною програмою розвитку літературної мови <g/> , а специфічним стилізаційно-мистецьким завданням <g/> .
doc#9 » <g/> , 12 <g/> ) <g/> ; канапа ( <g/> « <g/> Сіла з краєчку на канапку <g/> » — « <g/> Лялечка <g/> » <g/> , 24 <g/> ) <g/> ; конфітури ( <g/> « <g/> Витягла врешті звідти слоїчок з конфітурами <g/> » — Там же <g/> , 44 <g/> ; слоїк — теж данина західноукраїнським говіркам <g/> ) <g/> ; леґумінка ( <g/> « <g/> Зготувать для маленької ласухи яку леґумінку <g/> » — Там же <g/> , 45 <g/> ) <g/> ; риж ( <g/> « <g/> Пілав з підмоченого рижу <g/> » — « <g/> На камені <g/> » <g/> , 8 <g/> ) <g/> ; парасолька ( <g/> « <g/> Вхопив машинально з кутка парасольку <g/> » — « <g/> Поєдинок <g/> » <g/> , 20 <g/> ) <g/> ; папіроса ( <g/> « <g/> Серед диму папірос <g/> » — « <g/> Під мінар <g/> .
doc#9 » <g/> , 78 <g/> ) <g/> ; опаска — бандероля ( <g/> « <g/> Посипались раптом газети в опасках <g/> » — « <g/> В дорозі <g/> » <g/> , 54 <g/> ) <g/> ; бюрко ( <g/> « <g/> Поставлю свічку на бюрко <g/> » - « <g/> Дебют <g/> » <g/> , 94 <g/> ) <g/> ; цинґель ( <g/> « <g/> Надушу ногою цинґель <g/> » — Там же <g/> , 106 <g/> ; надушити — теж з західноукраїнського лексикону <g/> ) <g/> ; цитрина ( <g/> « <g/> Скрізь садки винограду й цитрини <g/> » — « <g/> Сон <g/> » <g/> , 133 <g/> ) <g/> ; сос ( <g/> « <g/> Бризкав сосом на скатерть <g/> » — « <g/> Подар <g/> .
doc#9 <p> Із фонетично-морфологічних особливостей мови творів М. Коцюбинського теж можна відзначити деякі <g/> , що ведуть нас до Галичини <g/> .
doc#9 У дієслівних формах теж знайдемо деякі галицькі особливості <g/> : впірнати — поринати ( <g/> « <g/> Сідаю і наче впірнаю у море <g/> » — « <g/> На острові <g/> » <g/> , 273 <g/> ) <g/> ; залля — залити ( <g/> « <g/> Овеча отара залляла вулицю <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 65 <g/> ) <g/> ; паде — падає ( <g/> « <g/> Не паде між нами тінь когось третього <g/> » — « <g/> Intermezzo <g/> » <g/> , 65 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 <p> Синтакса творів М. Коцюбинського теж зраджує деякі галицькі впливи <g/> .
doc#9 І одягався <g/> , й поводився по-європейському і балакав із зловживанням галицизмів Скалозуб не стільки з власного нахилу до цього <g/> , а теж з ідейности <g/> , з принципу <g/> .
doc#9 У А. Любченкаxix <g/> : збурення ( <g/> « <g/> Уникнути зайвого збурення пристрастей <g/> » <g/> ) <g/> , наплечник ( <g/> « <g/> Допакувати свого наплечника <g/> » <g/> ) <g/> , рамено ( <g/> « <g/> Виставити на захист рамено <g/> » <g/> ) <g/> , спротив ( <g/> « <g/> Ще гостріший спротив <g/> » <g/> ) <g/> , висідати ( <g/> « <g/> Вранці ми висіли на першому за Лохвицею перестанку <g/> » <g/> ; слово перестанок теж галицизм <g/> ) <g/> , запізнаватися ( <g/> « <g/> З ним запізналися ми ще раніше <g/> » <g/> ) <g/> , повернути — повернутися ( <g/> « <g/> По його відході повернув провідник <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Таким чином <g/> , якщо не заперечувати поданих І. Верхратський фактів <g/> , то треба прийняти <g/> , що ці слова до загальноукраїнської літературної мови теж прийшли з Галичини <g/> . </p>
doc#9 Можливо <g/> , що з Галичини прийшло і слово лишеxxxi <g/> , яке теж має виразну емоційність <g/> , подеколи виразнішу від синонімічного тільки ( <g/> яке в Галичині вживається частіше в значенні протиставного сполучника із значенням нім <g/> .
doc#9 ) ( <g/> 54 <g/> ) <g/> ; оголошувати ( <g/> оповіщати <g/> ) <g/> , юнацтво ( <g/> молоднеча <g/> ) ( <g/> 57 <g/> ) <g/> ; існувати ( <g/> животіти <g/> ) <g/> , настрій ( <g/> направо - власне <g/> , мабуть <g/> , теж галицьке <g/> ) ( <g/> 61 <g/> ) <g/> ; пересічно ( <g/> 62 <g/> ) <g/> ; гідність ( <g/> придатність <g/> ) <g/> , оточення ( <g/> околишність <g/> ) ( <g/> 63 <g/> ) <g/> ; виразник ( <g/> виявець <g/> ) ( <g/> 70 <g/> ) <g/> ; розпач <g/> , зненацька <g/> , вабити ( <g/> 80 <g/> ) <g/> ; незграбний ( <g/> зателепуватий <g/> ) <g/> , потвора ( <g/> страховище <g/> ) <g/> , мавпа ( <g/> 93 <g/> ) <g/> ; тяжіти над чим <g/> , дотепер <g/> , готівка <g/> , також ( <g/> 4 <g/> ) xxxiii <g/> ; протягом ( <g/> в протязі <g/> ) ( <g/> 5 <g/> ) <g/> ; аркуш <g/> , помешкання <g/> , подібний <g/> , виїмок <g/> , виконати ( <g/> 9 <g/> ) <g/> ; повідомлення <g/> , оновлення <g/> , окремий ( <g/> опрічний <g/> )
doc#9 <p> Бракує українських слів І. Нечую-Левицькому і тоді <g/> , коли треба відтворити абстрактні поняття <g/> , особливо ті <g/> , що пов'язані з новітнім культурним життям <g/> , і тут він теж раз у раз змушений удаватися до російської мови як джерела <g/> , звідки можна надолужити те <g/> , чого бракує в його індивідуальній мові ( <g/> але не тогочасній українській літературній мові <g/> ) <g/> .
doc#9 Слово викладач знаходимо теж у двох варіянтах <g/> : викладач ( <g/> Син <g/> .
doc#9 ) — грання тощо теж <g/> , можливо <g/> , зв'язане з галицькими впливами <g/> .
doc#9 Парокситоновість у парадигмі іменників плід <g/> , спокій ( <g/> плоду <g/> , спокою — поруч із ллода <g/> , спокою <g/> ) теж може бути пояснена галицькими впливами <g/> .
doc#9 Кінцевий наголос у парадигмі іменників час і раз <g/> , який не став єдиноможливою нормою <g/> , але все більше шириться ( <g/> нема часу — нема часу <g/> ; цього разу — цього разу <g/> ; але вже тільки кінцевий наголос у виразах на часі <g/> , на разі <g/> ) <g/> , пояснюється теж галицькими впливами <g/> . </p>