Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 — Ю. Ш. <g/> ) <g/> , складених добре і вдатно <g/> , як-от <g/> : переважно <g/> , здійснити <g/> , вражіння <g/> , переважувати <g/> , зміст <g/> , вплив <g/> , пересвідчитись <g/> , неможливий і т. д. <g/> , котрі й я вживаю в писанні <g/> »1. А що таких слів було далеко більше <g/> , про це свідчить не тільки красномовне — « <g/> і т. д.» <g/> , а й те <g/> , що в цьому списку бракує <g/> , наприклад <g/> , слова розвиток <g/> , що його <g/> , як ми бачили з листа І. Нечуя-Левицького з 27.02.1898 р. <g/> , він сам уважав теж за галицьке і вдало утворене <g/> . </p>
doc#9 <p> Об'єктивна суть виступу І. Нечуя-Левицького <g/> , а тим самим і всієї дискусії <g/> , нагадує виступ того « <g/> сільського дописувача <g/> » <g/> , якого ще 1907 р. цитував Б. Грінченко <g/> : « <g/> Одкиньте набік всю Галичину <g/> , бо вона нам хоть і рідна сестра <g/> , рідніша конечно <g/> , як Московщина <g/> , але живе од нас далеченько <g/> , та ще до того вона <g/> , вештаючись між разними слов'янськими народами <g/> , ввела в свою літературу багато таких слів <g/> , що вони для нашого народу на перший час покажуться трудно понятними і чужішими од " <g/> московських <g/> " <g/> , бо з цими ми мусіли поневолі зріднитися <g/> »2. Так і тільки так стояло питання <g/> : Галичина або Москва <g/> , інкорпорація в літературну мову галицьких елементів — або сповнення літературної мови позиченнями чи кальками з російської мови <g/> ?
doc#9 Цей погляд її засвідчений не тільки мовою творів Лесі Українки <g/> , а й спогадами про неї В. Сімовича <g/> : « <g/> Чомусь усе дуже боронила таких слів <g/> , що їх сама часто вживала у своїх творах <g/> , як <g/> : цнота та розпач <g/> , та урочий <g/> …
doc#9 »2 </p><p> А втім <g/> , найкращим <g/> , найпевнішим і найнаочнішим доказом у таких випадках бувають не свідчення мемуаристів і навіть не автовисловлювання <g/> , а самі твори письменника <g/> .
doc#9 Ось у таких і подібних своєю несподіваністю формах тривали в ці роки галицькі мовні впливи <g/> , мовний зв'язок з Галичиною <g/> . </p>
doc#9 Але <g/> , як і завжди в таких випадках <g/> , штучні організаційні форми могли гальмувати процес <g/> , якого вимагало життя <g/> , але не могли цілком його припинити <g/> , і мовне вимішування в ці роки <g/> , безперечно <g/> , триває досить інтенсивно <g/> .
doc#9 Говорити про галицькі мовні впливи в таких умовах здавалося б просто абсурдом <g/> .
doc#9 Природно <g/> , що з таких позицій вони могли дійово впливати на мову своїх учнів і на літературну мову взагалі <g/> .
doc#9 До таких галузей належить <g/> , наприклад <g/> , граматична термінологія <g/> . </p>
doc#9 Обмежуся на таких прикладах <g/> : надівати ( <g/> « <g/> Намисто надіну <g/> » — С. 16 <g/> ; рос <g/> .
doc#9 Тільки слова <g/> , подані в прикладах зі « <g/> Старосвітських батюшок і матушок <g/> » і з « <g/> Над Чорним морем <g/> » І. Нечуя-Левицького <g/> , в якійсь частині можуть правити за приклад таких негативних впливів <g/> .
doc#9 Ось кілька таких слів <g/> : форму глядач подають О. Синявськийxliii <g/> , Г. Голоскевич <g/> , О. Ізюмов — О. Панейкоxliv ( <g/> у Грій <g/> , слова нема ще зовсім <g/> ) <g/> ; але в живій мові досить часто є і глядач <g/> ; наглядач з кінцевим наголосом дають Із <g/> .
doc#9 Подамо зразки таких конструкцій <g/> , не претендуючи <g/> , звичайно <g/> , і тут на повноту охоплення матеріялу <g/> . </p>
doc#9 <p> 3. Вживання в гіпотактичних часових реченнях поруч таких сполучників <g/> , як тільки що <g/> , тільки-но <g/> , як тільки тощо також сполучника щойно <g/> : « <g/> Щойно про це подумав <g/> , як Савчук уже все зробив сам <g/> » ( <g/> А. Любченко <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 Коли виділимо окремо чужі слова ( <g/> Гумбольдт <g/> , де Сассюра <g/> , поета <g/> , патас <g/> , модерністи <g/> , позитивні <g/> ) <g/> , то матимемо акання в таких позиціях <g/> : на початку слів <g/> : означає <g/> ; безпосередньо перед наголосом <g/> : наостанку <g/> , тварити <g/> , сопілки <g/> , не пра це <g/> , громадськості <g/> , перед наголосом <g/> , але не безпосередньо <g/> : розглядати <g/> , не дозволяє <g/> , разпрозорились <g/> ; після наголосу <g/> : засоби <g/> , повна <g/> , в залежності <g/> , приростка <g/> , можливості <g/> . </p>
doc#9 Тут навіяні галицьким впливом такі явища <g/> , як вимова и <g/> , а не і після приголосних д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , р перед приголосним ( <g/> так зване « <g/> правило дев'ятки <g/> » <g/> , але вимова и після ж <g/> , ч <g/> , щ випливає із фонетичної системи східноукраїнських говірок <g/> , бо там ці приголосні теж стверділі <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не і' в словах грецького походження на місці ети ( <g/> амнестія <g/> , етер <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не є на початку таких слів <g/> , як Европа <g/> , Ефрат <g/> ; вимова ай замість ей у словах німецького походження ( <g/> Швайцарія <g/> , портвайн <g/> ) <g/> ; вимова ев замість ей у словах типу невтральний <g/> ; вимова -ер замість -ор відповідно до французького наростка -еиг ( <g/> гувернер <g/> , монтер <g/> ) <g/> ; пом'якшена вимова л у багатьох чужих словах ( <g/> бльокада <g/> , кляса <g/> ) <g/> ; збереження ґ відповідно до чужого g в багатьох чужих словах ( <g/> гума <g/> , Грація <g/> ) <g/> ; відмінювання чужих іменників на -о ( <g/> авто <g/> , пальто <g/> , бюро <g/> ) li тощо <g/> .
doc#9 <p> Творчість Шевченка не принесла українській літературній мові звільнення від північноукраїнських елементів <g/> , хоч у нього вже годі шукати таких виразно північних проявів <g/> , як перехід о в у тощо <g/> , навіть у рештках <g/> .
doc#9 Він не був такий активний і ґвалтовний <g/> , як вплив Галичини <g/> , тому він не спричиняв таких запальних дискусій <g/> .
doc#10 В таких умовах довелося звертатися з просьбою подіитися спогадами або матеріалами до ряду осіб <g/> .
doc#10 Уже ( <g/> 4 <g/> ) відкривалася паралелями в розвитку о в нових закритих складах у мовах сербській <g/> , словацькій <g/> , лужицькій <g/> , чеській і польській ( <g/> 4 <g/> , 116 <g/> ) <g/> , а далі він висуває програму дослідити “ <g/> цілу низку тих фонетичних та морфологічних з'явищ <g/> , що відзначають українську мову разом із південними або західніми слов'янськими супроти руської <g/> ” ( <g/> 6 <g/> , 257 <g/> ) і тут перелічує п'ять таких особливостей26> <g/> ) <g/> .