Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> В українській мові слова <g/> , не розмежовані павзою <g/> , поєднуються в одну звукову цілість загалом за тими ж законами <g/> , за якими поєднуються звуки в межах слова <g/> : кінцеві дзвінкі приголосні зберігають свою дзвінкість перед глухими ( <g/> дідкаже <g/> ) <g/> , глухі перед дзвінкими <g/> , крім в <g/> , й і сонорних <g/> , набирають деякої дзвінкости ( <g/> квитоґдотеатру <g/> , свіддалекий = квиток до театру <g/> , світ далекий <g/> ) <g/> , а особливо виразно в таких сполученнях <g/> , як як же ( <g/> = яґже <g/> ) <g/> , от би ( <g/> = одби <g/> ) <g/> ; перед паля- талізованими заходять звичайні паляталізаційні асиміляції ( <g/> вас'тямити = вас тямити <g/> ) <g/> .
doc#72 Польська мова зберігала більший престиж <g/> , а саме він <g/> , — та ще разом з матеріяльною вигодою — вирішує в таких випадках <g/> .
doc#40 Одначе загалом вона в таких випадках або відкидає один з дублетів <g/> , перестаючи його вживати ( <g/> в наведених прикладах з ужитку виходять слова лодка <g/> , город <g/> , потяг <g/> , атрамент <g/> ) <g/> , або надає їм різних відтінків значення <g/> .
doc#0 Він <g/> , не питавши <g/> , пройшов до Н. Тут мало відбутися те <g/> , що й досі відбувається в таких обставинах <g/> : Н. мав вирішити <g/> , якою мовою говорити із незнайомцем — українською чи російською <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , у « <g/> Неофітах <g/> » знаходимо етранжизми в таких словосполуках <g/> : возлюбленику муз і грацій — грядущим тиранам — в своїм веселім гінекеї — молилася своїм пенатам — ублагала капітолійський той синкліт тощо <g/> .
doc#97 Але казахи тоді не жили в таких будинках <g/> , з такими вікнами <g/> .
doc#92 Але на поверхні все було гаразд <g/> , у найкращих демократичних традиціях <g/> , як завжди в таких випадках <g/> .
doc#9 Але <g/> , як і завжди в таких випадках <g/> , штучні організаційні форми могли гальмувати процес <g/> , якого вимагало життя <g/> , але не могли цілком його припинити <g/> , і мовне вимішування в ці роки <g/> , безперечно <g/> , триває досить інтенсивно <g/> .
doc#40 У сучасній літературній мові і з о <g/> , е з'являється звичайно в таких випадках <g/> : </p><p> 1. В формі називного відмінка однини іменників чоловічого роду перед кінцевим приголосним <g/> , тоді як у інших відмінках є о або е <g/> , напр <g/> .
doc#81 Я звичайно в таких випадках говорив по-українськи <g/> , а переходив на російську мову <g/> , коли зустрічний тримався її <g/> .
doc#81 <p> Я не міг пояснити йому <g/> , що Мазепа виступав без згадки в таких поезіях <g/> , як « <g/> Іржавець <g/> » тощо <g/> .
doc#40 Заступлення і на и в таких чужих словах <g/> , як спирт <g/> , ґвинт <g/> , миля <g/> , бинт <g/> , комин теж постало в наслідок фонетичного принатурення цих слів до норм української вимови <g/> .
doc#62 Завдання критики в таких обставинах - шукати за мітом образ людини <g/> , якою вона була <g/> .
doc#21 Він говорив про брак майстерности в таких майстрів <g/> , про те <g/> , що просто мажуть на полотні — і <g/> , несвідомо <g/> , часто в них виходять речі майже справжні <g/> , але завжди 50 відсотків і ніколи п'ятдесят один ( <g/> у його вимові “ <g/> п'ят- десять оден <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#92 був у неласці <g/> . Наближався час нападу <g/> . Треба було тільки нагоди <g/> . </p><p> Нагода в таких передгрозових ситуаціях завжди знаходиться <g/> . Нею став вихід моєї досить довгої книжки « <g/> Передісторія слов'янських
doc#6 Саме так поводився в таких випадках Ван Ґоґ <g/> , розбиваючи прямокутники полів сторонніми предметами і хвилястістю контуру <g/> , “ <g/> прямокутник <g/> ” неба хмаринками <g/> , а все разом плинністю свого мазка <g/> , зовсім чужою Куриликові ( <g/> пор <g/> .
doc#72 Зовсім не згадуються термінологічні проблеми в таких країнах як Латвія <g/> , Литва <g/> , Фінляндія <g/> , Югославія <g/> , Індія <g/> , арабські країни тощо <g/> .
doc#40 Однина прикметника властивіша живій мові <g/> , але при ній завжди є двозначність <g/> : чи прикметник стосується тільки до одного іменника <g/> , чи до всіх <g/> ; тому книжна мова <g/> , особливо наукова і ділова <g/> , воліє ставити в таких випадках прикметник у множині <g/> , тим самим перетворюючи узгодження на неповне <g/> . </p>
doc#40 Наростком -т ( <g/> ий <g/> ) вони творяться в таких випадках <g/> : </p><p> 1. Від безнароеткових основ інфінітива <g/> , що кінчаються на -и- <g/> , -i- <g/> , -y- <g/> , -р- <g/> , напр <g/> .
doc#12 Писати треба в таких випадках ту літеру <g/> , що відповідає етимології слова <g/> .