This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#80 | загальних посилань на « <g/> Божки <g/> » і « <g/> Чесність з | собою | <g/> » ( <g/> Хуторян <g/> ) <g/> , можна було б з більшим правом |
doc#15 | мові <g/> , кореняться в живій мові <g/> . Вони становлять | собою | або продукт розвитку речень у справжньому |
doc#19 | початки <g/> , а з другого — Гайдабури <g/> , що знаменує | собою | анархічний неусвідомлений і |
doc#40 | афективности <g/> : слово путь <g/> , становлячи | собою | архаїзм <g/> , забарвлене приналежністю до |
doc#40 | відтінках <g/> . Далі можуть бути синонімічні між | собою | асиндетон <g/> , паратакса й гіпотакса <g/> . Нарешті <g/> , |
doc#40 | ( <g/> йому <g/> , Орині <g/> ) <g/> . </p><p> Зовсім інший тип становлять | собою | безособові речення з головним членом <g/> , що |
doc#50 | бібліотеки ( <g/> 211 <g/> ) <g/> . А Свирид привозить з | собою | в місто ціле нагромадження образів осіннього |
doc#40 | , публіцистичної мови <g/> . </p><p> Речення <g/> , зв'язані між | собою | в одну цілість засобами асиндетону <g/> , або |
doc#36 | регулярно й часто <g/> . Костомаров не раз водив Ґе з | собою | в Публічну бібліотеку ( <g/> Порудомінський <g/> . — С. 93 |
doc#40 | . Синтакса вивчає <g/> , як слова поєднуються між | собою | в речення ( <g/> або творять собою речення <g/> ) і як |
doc#40 | числівників безперешкодно зростатися між | собою | в складені слова — характеристична прикмета |
doc#71 | . </p><p> Ці дві грані літературної мови перебували між | собою | в справжньому протиборстві <g/> , що його можна |
doc#79 | свого життя <g/> , бо вона знайшла можливість бути | собою | в цих рамках <g/> . </p><p> Але вона виламується з цих рамок <g/> . |
doc#81 | , не наслідок моєї віри <g/> , так склалося само | собою | в численних сплетах обставин <g/> . Але фактом є <g/> , що |
doc#40 | слова одного значення <g/> , які відрізняються між | собою | варіяціями матеріальної кількости або |
doc#10 | систему <g/> ” <g/> , яка визначає | собою | ввесь фонетичний розвиток мови <g/> . З цих тез |
doc#43 | невидимого <g/> , повнота життя в цьому світі сама | собою | вже є нагорода людині <g/> , і кара Іродам не |
doc#72 | , де населення цього бажало <g/> , що потягло за | собою | викладання української мови як предмету в |
doc#68 | і глибина Шевченкової творчости <g/> , самі | собою | винятково визначні <g/> , не можуть не набирати |
doc#63 | два стилі <g/> . Але коли неоклясицизм знаменував | собою | вищу хвилю європеїзації й заперечення свого <g/> , |