Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#26 примушена замовкнути назавжди або на довгі роки <g/> . Історія і історія літератури на Україні в
doc#27 , а потім <g/> , від часу служби в Варшаві ( <g/> нагадаємо <g/> , роки 1864—1867 <g/> ) <g/> , під впливом польських архівних
doc#27 стіни вимуровані <g/> » ( <g/> до Костомарова <g/> ) <g/> . У ті ж роки він писав до Он <g/> . Марковича <g/> : « <g/> Докопуються мною в
doc#28 Миколи Зерова <g/> ? Чи вдалося йому у XX сторіччі <g/> , в роки бурхливих революційних подій і
doc#28 не всієї країни <g/> , то її інтеліґенції у двадцяті роки <g/> . Поет ненавидить ці « <g/> безстильні роки <g/> » з їх «
doc#28 намагається пустити в рух свій заржавілий за роки громадянської війни автомобіль <g/> , той не надто
doc#29 з провідних театрів <g/> . Український театр у ті роки був мандрівний <g/> ; наїжджаючи до Харкова <g/> , грав у
doc#29 англійської мови <g/> . Закладалася приязнь ще в роки громадянської війни <g/> , в темних квартирах <g/> , —
doc#29 . Коли щойно добігали кінця мої -надцяті роки <g/> . </p><p> </doc> </p><p> 11 травня '961 </p><p> Дорога Оксано <g/> , </p><p> без пані
doc#30 , то я знав Чижевського тільки в його старечі роки <g/> , коли він був безмежно стомлений від людської
doc#30 справжнє й посутнє <g/> , — що пережив я вже — молодечі роки <g/> , коли контора моя приймала замовлення на
doc#32 , на цілу стіну <g/> , божником <g/> , що було в ті роки ризиковане <g/> , особливо ж зважаючи на студента <g/> ,
doc#32 , що зробився актуальним особливо в недавні роки <g/> , коли постало питання про склад населення цих
doc#34 років <g/> . Редактор вказав би авторові <g/> , що в ті роки не було посади « <g/> районного комісара <g/> » ( <g/> 85 <g/> ) <g/> , що
doc#34 часу <g/> , але воднораз поза часом — Осьмачка взяв не роки колективізації <g/> , не жахливі сцени голоду імени
doc#35 зброю війська запорозького <g/> ? » ( <g/> 1668 <g/> ) <g/> . </p><p> Йшли роки <g/> , і Лазар розчаровувався <g/> . Він переконувався <g/> ,
doc#36 — С. 180 <g/> ) <g/> . Зауваження значуще <g/> : тридцять два роки по смерті Шевченко все ще не сходив мистцеві з
doc#37 силою <g/> , діяльність ця наповнила цілком три роки мого життя <g/> . Наукова праця <g/> , університетські
doc#37 , — ледве чи перевершений і в пізніші роки <g/> . Рівень цих журналів далеко перевищував усе <g/> ,
doc#37 Бабієм <g/> . Поет з нього завжди був ніякий <g/> , а в ці роки вже остаточно вияловлений <g/> . Навіть назовні <g/> , з