Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 А тим часом справжня натура в неї була владна <g/> , і пізніше <g/> , в Нью-Йорку <g/> , а особливо коли він почав чимраз більше нездужати <g/> , вона стала господинею дому <g/> , і <g/> , хоч вона нікому цього не казала і не вимагала <g/> , усім нам стало незручно далі називати її Марусею <g/> , вона стала якось само собою Марією Данилівною <g/> , незаперечним володарем дому <g/> .
doc#46 Так само <g/> , геть пізніше <g/> , в п'ятдесятих роках <g/> , коли він був мешканцем Нью-Йорка <g/> , а я там згодом <g/> , від 1954 року <g/> , з'явився <g/> , ми не зустрілися ні разу як люди й друзі <g/> , тільки принагідно <g/> , за офіційними обов'язками <g/> .
doc#76 , а в НТ сто роками пізніше <g/> , в середині 13 ст <g/> .
doc#6 Григорія на вулиці Варвік у Лондоні <g/> , а пізніше <g/> , в Торонто <g/> , в Католицькому інформаційному центрі на розі вулиць Блур і Батерст <g/> , де звичайно ледве чи можна було зустріти представників високого інтелектуалізму або високих шарів суспільства <g/> .
doc#81 Моє навернення на мовознавця сталося вже пізніше <g/> , в тридцятих роках <g/> , і було це почасти викликане зовнішніми обставинами <g/> .
doc#81 Два роки пізніше <g/> , в червні 1935 року <g/> , Меєрхольд привіз за подібними принципами розчленовану « <g/> Даму з камеліями <g/> » Дюма <g/> , але повторений експеримент — уже не експеримент <g/> , а краяння « <g/> Дами <g/> » було куди меншим блюзнірством <g/> , ніж хірургія на тілі абсолютно канонізованого « <g/> Ревізора <g/> » <g/> . </p>
doc#81 Підручник <g/> , звичайно <g/> , не вийшов тоді <g/> , пізніше <g/> , вже в Америці <g/> , його взявся видати Дмитро Кислиця-Ієвлів <g/> , і я просив зробити це під його ім'ям <g/> , що й зроблено <g/> .
doc#81 Косач як драматург був на височині тільки тоді <g/> , коли він був розлючений <g/> , як от в « <g/> Ордері <g/> » <g/> , нещадній сатирі на українську еміµрацію <g/> , геть пізніше <g/> , вже в Німеччині <g/> , де й мова про неї буде <g/> .
doc#81 Наче символом був інший гість — старий Дмитро Антонувич <g/> , член династії київських Антонувичів <g/> , започаткованої Володимиром і пізніше продовженої Михайлом <g/> , істориком <g/> , якого я зустрів у військовому німецькому мундирі в воєнному Харкові <g/> , і Марком <g/> , з яким я познайомився геть пізніше <g/> , вже в Америці <g/> .
doc#81 Треба було не одного року і не одного його неетичного вчинку <g/> , щоб геть пізніше <g/> , вже в Америці <g/> , я переконався <g/> , що порядна людина з Косачем справ мати не може <g/> .
doc#81 Хоча я ближче зійшовся з Петровим пізніше <g/> , вже в Німеччині <g/> , але вже й тоді я не міг не помітити своєрідности й своєрідного чару цієї людини <g/> .
doc#81 Так мені одразу і навіки відкрився тоді Німчинов <g/> , так безпомилковим було <g/> , багато років пізніше <g/> , вже в Америці <g/> , перше враження від Романа Якобсона — враження мстивого й небезпечного Квазімодо <g/> , не так фізично <g/> , як духово <g/> .
doc#81 Було в цьому багато пози й жесту <g/> , але харківським глядачам <g/> , особливо панночкам <g/> , це лоскотало нерви <g/> , і <g/> , в мініятюрі <g/> , він був для них тим <g/> , чим пізніше <g/> , вже в світовому маштабі ( <g/> з поправкою на американізацію <g/> ) став був Джеймс Дін <g/> .
doc#21 <p> У житті він завжди був сповнений думок і теорій <g/> , але був вихований у делікатності <g/> , в якій було і щось від стриманости борщівських селян ( <g/> він радо згадував свою батьківщину <g/> , він взагалі не перекреслював ні в чому свого минулого <g/> , він згадував замилувано і Борщівщину <g/> , і Загреб <g/> , і — пізніше <g/> , вже в Америці — Мюнхен <g/> ) <g/> , але було і щось від довоєнної церемонности галицького містечка чи й Львова <g/> , отой стиль галицького “ <g/> цілу-руці <g/> ” <g/> .
doc#81 Та може й це не мало б остаточного <g/> , вирішального значення <g/> , якби не пізніше <g/> , вже від кінця двадцятих років почате <g/> , а в тридцятих доведене до µротескної трагедії переслідування українців і української культури <g/> .
doc#81 Серед своїх учнів Булаховський уважав мене за найкращого — він сам про це говорив пізніше <g/> , вже довго по війні <g/> , Бірнбавмові <g/> .
doc#53 Це його Буквар для недільних шкіл <g/> , складений <g/> , імовірно <g/> , 1862 р. <g/> , і <g/> , геть пізніше <g/> , вже літнім Потебнею зроблені переклади кількох пісень Гомерової « <g/> Одіссеї <g/> » <g/> . </p>
doc#81 <p> Уже трохи пізніше <g/> , виїхавши з Лемківщини <g/> , у Словаччині <g/> , я пробував втиснути мої лемківські враження в вірш <g/> .
doc#32 Геть пізніше <g/> , вражений невигойною хворобою і знавши про це <g/> , він сам вишукав собі наступника <g/> . </p>
doc#0 <p> Раніше чи пізніше <g/> , все на світі має свій кінець <g/> .