Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Одначе такі масові переходи арґотизмів до літературної мови можливі тільки при великих струсах і кризах суспільства <g/> , а нормально роля й питома вага арґотизмів у літературній мові зовсім мала <g/> : у літературі вони правлять за засіб характеристики середовища міських низів ( <g/> пор <g/> .
doc#14 Першого Маланюка можна сяк-так <g/> , при великому бажанні <g/> , убгати в « <g/> поети доби <g/> » <g/> , — але другий на вічні й космічні теми не говорить — і тому лишається вічним і відбиває якусь частинку космосу <g/> , — поскільки поезії взагалі дано космос у себе ввібрати <g/> .
doc#40 Навпаки <g/> , при великому використанні кальок мова поступово скоряється чужим для неї законам словотворення <g/> , пов'язання слів у реченні і може з часом зовсім утратити свою внутрішню своєрідність <g/> .
doc#40 ) або при великому напруженні свідомости в стані афекту або хвороби ( <g/> напр <g/> .
doc#41 Більш-менш одночасно з « <g/> Доктором Серафікусом <g/> » писалася « <g/> Соняшна машина <g/> » Винниченка — і при величезних відмінностях ці два твори мають деякі риси схожости <g/> , важливі в динаміці розвитку нашої літератури <g/> .
doc#9 Можна припустити галицький вплив при вживанні форми називно-знахідного відмінка множини копита при нормальному копитаxlix <g/> .
doc#40 Нерідко при виборі форми особи головну ролю відіграє не її основне значення <g/> , а нашаровані на це значення побічно-почуттєві відтінки <g/> . </p>
doc#17 <p> Цілком своєрідні трудності при вибраному режисерському розв'язанні вистави становить роля Малахія <g/> .
doc#36 До сьогодні наголос при вивченні творчости Ґе роблено на російських <g/> , а не українських зв'язках <g/> .
doc#72 Бібліографічний покажчик Червінської й Дикого наводить 59 назв робіт <g/> , розрахованих правити за посібники при вивченні української мови в школі чи самотужки <g/> .
doc#15 Гострість протиставлення випливає вже хоч би з категоричносте відкидання речен- ньового характеру в перших при визнанні його наявности в других <g/> . </p>
doc#40 <p> Як бачимо <g/> , всі ці ознаки стають у пригоді при визначенні чужих слів <g/> , але <g/> , взяті кожна нарізно <g/> , вони не охоплюють усіх випадків і не дають повної ґарантії <g/> .
doc#40 <p> У другому випадку <g/> , себто при використанні засобів словотвору <g/> , постають слова <g/> , нові і значенням і звуковим складом <g/> .
doc#9 Принаймні в числі джерел Є. Желехівського були й поезії М. Старицького <g/> , і взагалі <g/> , хоч цей словник великою мірою спирається на галицький лексичний матеріял <g/> , але це не був виключно галицький регіональний словник <g/> , тому при цитуванні й використанні його <g/> , як і при використанні словника Б. Грінченка <g/> , велике значення мають посилання на джерела <g/> , а самий факт наявности слова в словнику — другорядне <g/> . </p>
doc#40 В цій ролі виступає звичайно звук зовсім іншого способу творення — гортанне г. Цей звук твориться в горлі дрижанням голосниць ( <g/> язик при цьому перебуває в такому становищі <g/> , як при вимові а <g/> ) <g/> , відрізняючися від вимови голосних тільки тим <g/> , що при вимові г постає не змикання <g/> , а щілина між голосовими зв'язками <g/> , а прохід для повітря між хрящами звужений <g/> .
doc#40 В цій ролі виступає звичайно звук зовсім іншого способу творення — гортанне г. Цей звук твориться в горлі дрижанням голосниць ( <g/> язик при цьому перебуває в такому становищі <g/> , як при вимові а <g/> ) <g/> , відрізняючися від вимови голосних тільки тим <g/> , що при вимові г постає не змикання <g/> , а щілина між голосовими зв'язками <g/> , а прохід для повітря між хрящами звужений <g/> .
doc#40 <p> Залежно від того <g/> , яка частина язика при вимові голосних звуків рухається ( <g/> артикулює <g/> ) в напрямі піднебіння <g/> , голосні звуки поділяються на звуки заднього <g/> , середнього і переднього ряду <g/> .
doc#40 « <g/> Пом'якшення <g/> » полягає в тому <g/> , що характеристична для даного приголосного вимова поєднується з елементами вимови звука й. При вимові пом'якшених губних звуків у той час <g/> , як губи артикулюють звичним способом <g/> , язик наближається до твердого піднебіння <g/> , як при вимові й <g/> ; при зубних артикуляція відтягається назад у напрямі до твердого піднебіння <g/> , в наслідок чого кінчик язика опиняється за долішніми передніми зубами <g/> ; при вимові задньо-піднебінних артикуляція пересувається теж у напрямі до середнього піднебіння <g/> , себто тут — вперед <g/> , сполучаючися з більшим вигином язика <g/> .
doc#40 « <g/> Пом'якшення <g/> » полягає в тому <g/> , що характеристична для даного приголосного вимова поєднується з елементами вимови звука й. При вимові пом'якшених губних звуків у той час <g/> , як губи артикулюють звичним способом <g/> , язик наближається до твердого піднебіння <g/> , як при вимові й <g/> ; при зубних артикуляція відтягається назад у напрямі до твердого піднебіння <g/> , в наслідок чого кінчик язика опиняється за долішніми передніми зубами <g/> ; при вимові задньо-піднебінних артикуляція пересувається теж у напрямі до середнього піднебіння <g/> , себто тут — вперед <g/> , сполучаючися з більшим вигином язика <g/> .
doc#40 Ступінь лябіялізації особливо сильний при вимові у. Поза тим звук о — це звук заднього ряду ( <g/> як і а <g/> , <g/> ) і середнього піднесення ( <g/> як і е <g/> ) <g/> .