Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#28 <p> От із цих причин школа Миколи Зерова не стала провідним <g/> , передовим напрямом у нашій поезії <g/> , не зважаючи на всю обдарованість метра цієї школи <g/> , не зважаючи на всі його величезні заслуги перед нашою культурою й літературою <g/> .
doc#14 Бо <g/> , поза всім іншим <g/> , ясно <g/> , що Маланюк в українській поезії <g/> , не ставши може імператором залізних строф <g/> , став майстром — і в значенні німецького Meister <g/> , і в значенні французького maitre <g/> .
doc#2 Соняшні клярнети починають звучати <g/> , і Лятуринська пише свої « <g/> тичининські <g/> » поезії <g/> , ні на мить <g/> , одначе <g/> , не стаючи наслідувачем чи епігоном Тичини <g/> .
doc#62 Побічно авторство Донцова в поезії <g/> , підписаній N. потверджує її французький епіграф - Донцов любив похизуватися французькими висловами й цитатами <g/> , - і загальна не-приналежність цього віршилища до справжньої поезії ( <g/> в протилежність двом поезіям Теліги <g/> ) <g/> , його цитатність <g/> , його пласка еротика і <g/> , нарешті <g/> , вкрай цинічне визнання в кінці вірша про те <g/> , що щирість партнерки була для " <g/> редактора <g/> " тільки - цитую вірш - " <g/> хвилевий лік На мою втому й сплін <g/> " <g/> .
doc#50 Цей доторк найвиразніше виявлявся в любові <g/> , поезії <g/> , релігії і відчутті своєї національности <g/> .
doc#1 » порадою <g/> : </p><p> Прокинься <g/> , кумо <g/> , пробудись </p><p> Та кругом себе подивись <g/> , </p><p> Начхай на ту дівочу славу </p><p> Та щирим серцем <g/> , нелукаво <g/> , </p><p> Хоч раз <g/> , сердего <g/> , соблуди 24. </p><p> Різко порвавши з бунтарством попереднього періоду своєї творчости з її стилістичною деструктивністю <g/> , </p><p> утвердившись у гармонії як основі Всесвіту та соціяльного устрою і застосувавши цей принцип рівноваги в самому стилі своєї поезії <g/> , Т. Шевченко в останні місяці свого життя виробив дещо інакший підхід до проблеми національної свободи України <g/> .
doc#73 Ні <g/> , повернення до джерел відбувається з знанням високих технічних здобутків як Шевченкової поезії <g/> , так і нашої поезії европеїзаторського етапу ( <g/> символізм <g/> , акмеїзм <g/> , футуризм <g/> , неоклясицизм <g/> ) <g/> .
doc#27 Його найкращі поезії <g/> , такі <g/> , як « <g/> До рідного народу <g/> » ( <g/> « <g/> Народе без пуття <g/> » <g/> ) або « <g/> Псалтирня псальма <g/> » <g/> , взяті на індекс <g/> …
doc#35 І якщо недоцінена ця перлина нашої поезії <g/> , то що ж дивуватися <g/> , що не знайшли зрозуміння й визнання твори Лазаря Барановича <g/> , такі далекі від читача XIX і початку XX століття і своєю добою і своєю мовою <g/> . </p>
doc#4 Маю на увазі такі поезії <g/> , як « <g/> Ліричний спогад <g/> » ( <g/> 1971 <g/> ) <g/> , а особливо « <g/> Півонії <g/> » ( <g/> 1972 <g/> ) — незвичайно тонку стилізацію поезії Оксани Аятуринської <g/> , тим тоншу <g/> , що в кінці ледь помітним пересмиком раптом встановлюється дистанція від об'єкта стилізації <g/> .
doc#28 Не будемо перевантажувати статтю цитатами <g/> , але хай читач прогляне такі поезії <g/> , як « <g/> Слава весняній траві <g/> » <g/> , « <g/> Різьбарі <g/> » <g/> , « <g/> Чую твій перший крик <g/> » <g/> , « <g/> Залізний заклик <g/> » <g/> , « <g/> Нехай знаходить <g/> » <g/> , « <g/> Вмовляє ніч <g/> » <g/> , « <g/> Це призначив тоскний <g/> » — і він переконається <g/> , що мотив життєствердження завжди подається в Филиповича на такому переліку принципово відмінних <g/> , але поетом утотожнюваних речей і явищ <g/> . </p>
doc#71 Вона була започаткована за допомогою поезії й заради поезії <g/> , як вияв поетичного духу <g/> .
doc#68 Бо герметичні поезії <g/> , як музика ( <g/> хоч їхній ефект передусім не музичний <g/> , а семантичний <g/> ) <g/> , не повідомляють ні про яку подію <g/> , не оповідають жадної історії <g/> , вони діють співгрою нюансів значень <g/> , і враження від них не повинно розкриватися до логічного кінця <g/> , а радше впливати різними можливостями <g/> , закладеними в вірші <g/> .
doc#14 Адже вона така ж обов'язкова в еміграційній поезії <g/> , як недавно був Сталін в не- бміґраційній <g/> .
doc#68 Власне <g/> , на межі герметичности й відкритости одній конкретній інтерпретації лежать такі поезії <g/> , як— </p><p> Ти тінь <g/> , ти притінь <g/> , смерк і довгий гуд <g/> , </p><p> і зелень бань <g/> , і золото горішнє <g/> , </p><p> мертвіше тліну <g/> .
doc#9 Мемуарист засвідчує <g/> , що багато пань з цього оточення читали Шевченкові його поезії <g/> , і « <g/> він особливо хвалив чистоту полтавської говірки <g/> » <g/> , — у суті речей це була чернігівська говірка в її південній частині <g/> .
doc#94 Поет перекреслює візантійську традицію ставлення до книги і стверджує традицію західню <g/> , як це виразно видно в інших уживаннях слова книга і в його поезії <g/> , і в його прозі <g/> … </p>
doc#19 Але так чи так <g/> , « <g/> Козачий кістяк <g/> » і « <g/> Заповіт засланця <g/> » — це два полюси його громадської поезії <g/> , і між ними двома вона вся пролягає <g/> .
doc#4 Тут міра справжньої поезії <g/> , і поетка виповнює її вщерть <g/> , тут і міра людяности поезії <g/> , і цей іспит вона теж складає гойно й в остаточній правді <g/> .
doc#28 І якби навіть автор схотів сам подати один зміст цієї поезії <g/> , – то ми мусіли б йому не повірити <g/> . </p>