Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#8 Петров нічого не заперечив <g/> , — він ніколи не сперечався з людьми <g/> , чиє мислення відбувалося в іншій площині <g/> , ніж його <g/> , але він зберіг почуття своєї правоти <g/> : бо таке тлумачення <g/> , яке він давав <g/> , вкладалося в норми його проблематики <g/> , дарма що воно не вкладалося в методи мовознавства <g/> . </p>
doc#9 Але ця позначка інформує <g/> , де це слово записане ( <g/> і то не завжди точно й докладно <g/> ) <g/> , але нічого не говорить про те <g/> , чи вживається воно і в інших місцевостях <g/> .
doc#9 І коли так судить об мові <g/> , то треба те ж саме розважити й у всьому <g/> , і хисту національного не треба розвивать <g/> , — ні музики <g/> , нічого <g/> , — нехай буде все тільки на ступні первісно- народному <g/> : значить і науки не посувать <g/> , досить того світогляду <g/> , який має наш простий чоловік <g/> !
doc#9 Посутньо стаття М. Школиченка не приносила нічого нового <g/> , хіба що відзначала і намагалася заперечити недооцінку значення мови у І. Франка <g/> .
doc#9 Дальші два виступи в порушених у дискусії питаннях не принесли нічого нового <g/> , і їх можна вважати за відгомін дискусії <g/> , а не за її істотну частину <g/> .
doc#9 « <g/> Силує не Грушевський до сії мови <g/> , а його й других потреба вислову духа <g/> , — та стихійна сила <g/> , перед якою нічого не значить лемент людей <g/> , що низькооко хотять затримати нашу націю для домашнього обиходу <g/> , при мові баби Палажки <g/> »3. І на завершення своїх доказів І. Стешенко показує <g/> , що в Б. Грінченка і в С. Єфремова — а їх мову Нечуй-Левицький проголосив зразковою і вільною від ненависних йому новотворів і галицизмів — вживається <g/> , і то досить широко <g/> , чимало з проскрибованих суворим мовним критиком слів <g/> . </p>
doc#10 Так були передбачені виклади Фасмера в Києві <g/> , однак з цих проектів нічого не вийшло <g/> .
doc#10 Голосний у закритому складі на південному заході не міг бути поліфтонгічним <g/> , бо поліфтонги північноукраїнського типу мають передумовою спадний характер наголосу <g/> , розмірно відмежовану артикуляцію наступного приголосного <g/> , а натомість лабіовеляризацїю або палаталізацію попереднього приголосного <g/> , — нічого цього нема в південнозахідніх говірках <g/> .
doc#11 І — нічого <g/> .
doc#11 Так звана колишня могила Миколи Хвильового на тому <g/> , що колись було харківським цвинтарем <g/> , нічого спільного зі справжньою могилою Хвильового не має <g/> .
doc#13 <p> Тут уже жадний Ґумільов нічого паралельного не має <g/> .
doc#15 <p> Через це немає нічого дивного в тому <g/> , що і після появи книжки Кудрявського поняття називного речення не стало загальним здобутком <g/> , хоч шопот <g/> , робкое дыханье і дальші аксесуари поезії Фета відтоді чути на сторінках лінґвістичної російської літератури дуже часто <g/> .
doc#15 Особливо впливовими були погляди Павля <g/> , який з речень <g/> , де нема нічого <g/> , крім називного відмінка імени <g/> , знав тільки афективні Вогонь <g/> !
doc#15 Отже <g/> , навіть якщо справді тепер сфера застосування називних речень відповідає даній характеристиці <g/> , то це ще не говорить про їхнє походження нічого або майже нічого <g/> .
doc#15 Отже <g/> , навіть якщо справді тепер сфера застосування називних речень відповідає даній характеристиці <g/> , то це ще не говорить про їхнє походження нічого або майже нічого <g/> .
doc#15 <p> Таким чином <g/> , можна твердити <g/> , що <g/> , за винятком загальних міркувань і спостережень дуже загального характеру <g/> , нічого певного про формування і сферу вжитку називних речень у нашій літературі нема <g/> .
doc#15 нічого </p><p> Не виросло і не згнило <g/> , </p><p> Таке собі <g/> , як і було <g/> . </p>
doc#15 Поранковий усміх днини і довгі <g/> , темні вечерні години <g/> , і ніч <g/> , глуха <g/> , німа <g/> , в котрій нічого нема <g/> , лиш горе <g/> , широке <g/> , безкрає <g/> , як преєсподня <g/> …
doc#15 Більше нічого <g/> .
doc#15 Нарешті все це нічого не дає для генези й історії називних речень <g/> . </p>