This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 | і вже кілька років тому <g/> . І познайомитися <g/> . В | нас | було багато спільного <g/> . Я любив брошурки |
doc#21 | “ <g/> Арці <g/> ” <g/> , але він лишився і в зреформованій <g/> . Там | нас | було двоє <g/> . В існуванні обох “ <g/> Арок <g/> ” він |
doc#54 | у строфі <g/> , що її варт навести <g/> : </p><p> Замало кожному із | нас | було </p><p> Заходити у звільнене село </p><p> Чи місто <g/> , щойно |
doc#72 | . Без сорому казка — ледачі ми до мови <g/> . Вона в | нас | бідна <g/> , пісна <g/> , безбарвна <g/> , неоковирна <g/> , глевка <g/> … |
doc#97 | , то они бы не упустили случая доставить | нас | в Хиву <g/> » ( <g/> цитата з Бутакова <g/> , вона не викликала |
doc#9 | — індивідуальний витвір І. Франка <g/> . Для | нас | важить <g/> , що так його сприйняв І. |
doc#16 | і обґрунтовувати те чи те розуміння їх <g/> . Тут для | нас | важить не так справжній хід подій і справжні |
doc#54 | мрій перед собою <g/> ! </p><p> Скільком ховати довелось між | нас | </p><p> Важку сльозу <g/> , що скочувалась з ока <g/> , </p><p> Скількох |
doc#40 | ? </p><p> — Вечеряв <g/> . </p><p> — Добре <g/> . Лягаємо спати <g/> . Завтра жде | нас | велика робота <g/> . </p><p> — Яка робота <g/> ? </p><p> — Що питаєш <g/> , дурень |
doc#81 | мали успіх у глядачів <g/> . Але західні фільми для | нас | вибирали дуже обережно <g/> , уникаючи справді |
doc#23 | же нас перестануть вороги судити <g/> . </p><p> Судять же | нас | воріженьки <g/> , судять же нас люди <g/> , </p><p> Що з нашого |
doc#84 | Злочин Росії не тільки в тому <g/> , що вона відірвала | нас | від Европи <g/> . Вона відірвала нас і від Сходу <g/> . Вона |
doc#84 | , скринінґу <g/> , діпі <g/> , емпі і окей прийшов до | нас | від заокеанських братів і небратів <g/> ? гордість з |
doc#81 | праця утримувала мене й моїх колеµ <g/> , визволяла | нас | від потреби робити щось корисне для війни чи й |
doc#81 | , писалися по-російськи <g/> . Одного чудового дня | нас | відвідав інспектор українізації <g/> . Він глипнув |
doc#40 | нам не важко припустити <g/> , що і слова ці прийшли до | нас | відповідно з мов латинської <g/> , еспанської <g/> , |
doc#81 | вже після моїх студентських років <g/> . Свій курс у | нас | він закінчив безперешкодно <g/> . </p><p> Треба докинути |
doc#37 | патріярхом <g/> . Полтава жив тоді в Реґенсбурзі <g/> . До | нас | він не заблукав випадковим гостем <g/> , він приїхав |
doc#100 | коле очі <g/> : не було <g/> , мовляв <g/> , у нас такого <g/> , для | нас | він непритаманний <g/> , ми розвивалися осібно <g/> … Що б |
doc#87 | , другий — позитиви <g/> . Ті позитиви <g/> , які сповняють | нас | вірою в майбутнє відродження найкращих |