Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 і речень як рівнорядних складників мови <g/> , — напр <g/> . <g/> , « <g/> Літа під облака небесні до місяця і де зоря <g/> » (
doc#40 найчастіше окреслює причинову залежність ( <g/> напр <g/> . <g/> , « <g/> Вони ще не бачились нині <g/> : Антоша недавно
doc#40 приїхав з фільварку <g/> » — Коц <g/> . <g/> ) <g/> , об'єктну ( <g/> напр <g/> . <g/> , « <g/> Так дивіться <g/> : оце буде дві квітки <g/> » — Вас <g/> . <g/> ) <g/> ,
doc#40 : оце буде дві квітки <g/> » — Вас <g/> . <g/> ) <g/> , вияснювальну ( <g/> напр <g/> . <g/> , « <g/> Розжалобився <g/> , як вовк над поросям <g/> : від'їв
doc#40 — його не було <g/> » — Ле <g/> ) <g/> , умови й зіставлення ( <g/> напр <g/> . <g/> , « <g/> Ляжеш під тином спочити — собаки стягнуть <g/> » —
doc#40 — воду брать <g/> » — Шевч <g/> . <g/> ) <g/> , нарешті допустове ( <g/> напр <g/> . <g/> , « <g/> Цей гнівний клич загубленого люду <g/> , умру
doc#40 між підметом і присудком при нульовій зв'язці ( <g/> напр <g/> . <g/> , « <g/> Родина — це цемент людей <g/> » — Винн <g/> . <g/> ) <g/> , з їх
doc#40 , так що з однаковим правом можна написати <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Вона вчилась у Петрограді <g/> , в інституті <g/> » і «
doc#40 зможе знайти в практичних курсах правопису <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Український правопис <g/> » Петра Оксаненка (
doc#40 ) <g/> , а також на певні постійні словосполучення ( <g/> напр <g/> . <g/> , « <g/> Де світ-зорі <g/> , я полину <g/> , з зорею прибуду <g/> » —
doc#40 тривалий час <g/> , повністю охоплений дією <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Вже цілий рік в Чигирині живемо ми <g/> » ( <g/> Стар <g/> .
doc#40 журитися <g/> , турбуватися <g/> , бідкатися і т. п. <g/> , напр <g/> . <g/> , « ( <g/> Голубка <g/> ) сумує <g/> , воркує <g/> , білим світом
doc#40 і інші рештки двоїни — в називному відмінку ( <g/> напр <g/> . <g/> , « <g/> Дві дівчині — зорі дві <g/> » — </p><p> Пач <g/> . <g/> ; « <g/> I дві косі на
doc#40 далеко частіше вживаються з приростком не- <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Ти будеш жить незлічні довгі роки в
doc#40 в тому <g/> , щоб окреслювати кількісну перевагу ( <g/> напр <g/> . <g/> , « <g/> У залі були більш молоді <g/> » = « <g/> У залі було </p>
doc#40 , може стосуватися і до учасників розмови ( <g/> напр <g/> . <g/> , « <g/> Я побачив себе в дзеркалі« <g/> ) <g/> , але і це
doc#40 ) <g/> , а з другого боку <g/> , — заперечне значення <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Скільки не гукай — ти розучилася літати <g/> » (
doc#40 ми сьогодні бавилися <g/> ? « <g/> ) до обурено-гнівної ( <g/> напр <g/> . <g/> , « <g/> Од споконвіку і донині ховалась од людей
doc#40 може не повторюватися при кожному дієслові <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> У наш край просимо <g/> , шанувати та плекатимем
doc#40 — ознаку <g/> , що показує процес у перебігу <g/> . Пор <g/> . <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Все ще шумить <g/> , стогне руйнований город <g/> » (