Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Але далі <g/> , кажучи про те <g/> , що в реченні можуть реалізуватися тільки вершини значень ( <g/> Bedeutungsgipfel <g/> ) <g/> , що <g/> , очевидно <g/> , можна застосувати і до називних речень <g/> , яких Блюмель <g/> , як і його учителі <g/> , не знає <g/> , він дещо наближається до Вундтової теорії комплексу уявлень <g/> , що не встиг розкластися <g/> .
doc#15 Він показує на численних прикладах <g/> , що вони можуть виступати як окличні <g/> , описові <g/> , питальні і наказові <g/> .
doc#15 Неизвестно какой <g/> , из Рязани <g/> , гнедые лошади <g/> " - у своєму запереченні того <g/> , що називні слова і словосполуки - речення <g/> , Булаховський не заперечує однак того <g/> , що функціонально вони можуть виступати як речення або заступники їх <g/> .
doc#15 Він визнав <g/> , що вони можуть історично походити з повних або неповних речень <g/> , напр <g/> .
doc#15 Це тим парадоксальніше <g/> , що факти сучасної мови <g/> , мови ХІХ-ХХ століття <g/> , коли тільки до них уважніше придивитися <g/> , можуть пролити досить яскраве світло на питання <g/> , яке нас цікавить <g/> .
doc#15 Тим часом саме проміжні випадки <g/> , випадки <g/> , що вагаються між неповними і називними реченнями <g/> , можуть особливо допомогти при характеристиці називних речень <g/> . </p>
doc#15 Ніч <g/> ; ніхто їх не бачив <g/> " ( <g/> Г. Квітка-Основ'яненко <g/> , « <g/> Сердешна Оксана <g/> » <g/> ] або " <g/> Крутий берег <g/> , по березі трава зелененька <g/> , серед трави край берега калина червоненька <g/> " ( <g/> М. Шашкевич <g/> , « <g/> Туга <g/> » <g/> ] цікаві для нас як свідчення того <g/> , що називні речення можуть бути включені в середину розповідної мови без будь-якого насильства над нею <g/> , то наступний приклад <g/> : </p><p> За сим тут началось гуляння <g/> , </p><p> І чарочка пішла кругом <g/> ; </p><p> Розкази <g/> , сміхи <g/> , обнімання <g/> , </p><p> Ділились дружно тютюном <g/> . </p>
doc#15 Теоретично міркуючи <g/> , всякий ряд <g/> , складений з однорядних іменників у називному відмінку ( <g/> або навіть тільки в формі називного відмінка <g/> ) містить у собі можливість відриву окремих своїх членів <g/> , а відриваючися вони набирають самостійности і можуть <g/> , особливо тоді <g/> , коли ґрунт уже підготований ( <g/> а в даному разі він підготований розгляненими випадками <g/> ) <g/> , переоформитися в називні речення <g/> . </p>
doc#15 Коли цей зв'язок розірветься <g/> , що пов'язано звичайно <g/> , з появою особливого штабу думки <g/> , властивого називним реченням ( <g/> про це далі <g/> ] <g/> , вони можуть перетворитися в називні речення <g/> . </p>
doc#15 <p> Повертаючися до випадків перетворення іменників-членів ряду на називні речення <g/> , можемо встановити <g/> , що цьому перетворенню можуть сприяти різні обставини <g/> .
doc#15 Приміром <g/> , слова і сум і жаль в наступному уривку можуть дуже легко відірватися від ряду <g/> , бо подані в зовсім іншому семантичному пляні <g/> , ніж вид далекий <g/> , хмари й шум смереки ( <g/> і це не зважаючи на те <g/> , що вони стоять не в називному відмінку <g/> , а лише в формі його <g/> ) <g/> : </p><p> Люблю прозорих вод кришталь <g/> , </p><p> Люблю з гір вид далекий <g/> , </p><p> І хмари <g/> , що пливуть у даль <g/> , </p><p> І шум високої смереки <g/> , </p><p> І сум і жаль <g/> . </p>
doc#15 <p> ( <g/> С. Черкасенко <g/> ) </p><p> Не тільки однорядні підмети можуть " <g/> вибруньковувати <g/> " називні речення <g/> .
doc#15 Називні речення можуть виростати і на ґрунті рядів означень атрибутивного або предикативного характеру <g/> .
doc#15 Чи це ряд підметів <g/> , чи це ряд означень <g/> , - називні речення можуть розглядатися як результат розпаду в наслідок того <g/> , що окремі члени ряду набирали такої повноцінности <g/> , яка не могла миритися з їх перебуванням в основному первісному реченні <g/> . </p>
doc#15 Правда <g/> , можуть послатися ще на позицію прикметника <g/> , але твердження про обов'язковість чи хоч би навіть різку перевагу постпозитивности для присудкового прикметника зовсім не потверджується фактами сучасної мови <g/> , пoр <g/> .
doc#15 <p> При інтонаційному і змістовому відриві від речення можуть переоформлятися в називні речення ті напівпредикативні сполучення <g/> , додавані до основної частини речення <g/> , які можна <g/> , використовуючи дещо поширено термін <g/> , запроваджений Пєшковським <g/> , назвати називними відмінками уявлення <g/> . </p>
doc#15 <p> І дуже рідко - відносно - можуть траплятися в сучасній мові випадки збереження субстантивної конструкції з називним відмінком імени <g/> , що зберігає цю свою функцію <g/> : </p><p> І пташкам воля <g/> , в чистім полі </p><p> І пташкам весело літать <g/> . </p>
doc#15 <p> Саме з цього погляду набирає великої слушности запропонований Булаховським поділ називних речень на типи з іменниками пред- метовости ( <g/> речовими <g/> ) і іменниками віддієслівними або позначаючими дії <g/> , як слушне також і його зауваження про те <g/> , що обидва типи можуть " <g/> досить сильно зближуватися один з одним <g/> " функціонально <g/> ; я додав би тільки <g/> , що зближення це <g/> , мабуть <g/> , пізніше <g/> . </p>
doc#15 Такі сполуки можуть мати гіпотактичний характер <g/> : </p><p> Отак в полях <g/> , де дике жито </p><p> І сонце <g/> , й вікова блакить <g/> , </p><p> Орел <g/> , предвісник грізних битов <g/> , </p><p> За долинами прошумить <g/> . </p>
doc#15 <p> ( <g/> І. Ле <g/> ) </p><p> І тут ми доходимо ще до одного дуже важливого висновку і спостереження <g/> : зв'язуватися з іншими реченнями <g/> , що мають особове дієслово <g/> , можуть називні речення в тому значенні цього слова <g/> , яке відповідає термінові Пєшковського " <g/> номінативні екзистенціяльні речення <g/> " - в такому значенні в цій роботі і вживаю термін " <g/> називне речення <g/> " <g/> .