Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 не хотіти знати <g/> , що ідилія Філемона й Бавкіди не може існувати поза мітом <g/> . Але про це не могли не знати
doc#4 « <g/> По кому дзвонять <g/> ? » стає і образом авторчиної <g/> , може не без впливу епіграфа до Гемінґвеєвого « <g/> По
doc#4 кому дзвонить дзвін <g/> » <g/> , узятого з Джона Донна <g/> , а може в суголоссі таких безмежно людських <g/> ,
doc#4 перестає діяти там <g/> , де говорить поезія <g/> . </p><p> А може за всіма цими апокаліптичними візіями
doc#4 поезії <g/> , а в їхньому багатстві й суперечності <g/> , може <g/> , критерій до того <g/> , хто справжній поет <g/> . </p><p> Щоб не
doc#4 з Ахматовою дещо окресленіший <g/> , але й він не може йти в порівняння з Олесевим впливом <g/> . Я б
doc#4 мав рацію Шопенгауер <g/> , казавши <g/> : « <g/> Межі того <g/> , що може дати один одному <g/> , - дуже вузькі <g/> . Кінець-кінцем
doc#4 , хто залишився сам <g/> » <g/> , — якщо він мав рацію <g/> , вона може не надто нарікати <g/> . З ким вона лишається сама <g/> ,
doc#4 , власне <g/> , вже постійний діялог з собою <g/> , і він не може не поглинути того <g/> , хто його чує на сторінках її
doc#4 змогла <g/> . </p><p> Тут і так кінчається ця стаття <g/> . </p><p> Але може тверезий читач <g/> , схильний до прагматики й
doc#4 , а їхня форма непередбачена й неповторна і не може бути подиктована людським розумом — як і сама
doc#5 цікавити Підмогильного <g/> . Пильний читач може повизбирувати багато натяків на нього – то
doc#5 і добре відомий <g/> » <g/> . Отже <g/> , розум <g/> , тільки розум може пояснити суть речей <g/> , дати змогу доцільно
doc#5 літератури значення « <g/> Невеличкої драми <g/> » може більше <g/> . « <g/> Місто <g/> » бо і своєю філософією <g/> , і своєю
doc#5 , – у Підмогильного нема <g/> . Може ще нема <g/> , а може й не було б <g/> , коли б він міг писати далі <g/> . Усе таки
doc#6 ? — підкреслюється страшними чарами неба <g/> . Воно може бути спокійне <g/> , блакитне <g/> , але далеко частіше
doc#6 маляра <g/> . І обох штовхала вперед незрозуміла <g/> , може <g/> , для них самих сила <g/> , що її Шевченко назвав
doc#6 , що від нього лишилася не одна тисяча картин і <g/> , може <g/> , не менше рисунків <g/> . Його знайомі оповідають <g/> ,
doc#6 , що нагадували про борг Канади Куриликові <g/> , а може <g/> , й про обов'язок Канади перед світом <g/> . Добре
doc#6 була політична <g/> , як приміром у Бена Шана <g/> , може <g/> , можна було б її подарувати <g/> . Але релігійна <g/> ,