Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#8 Ніяких учнів <g/> , жадної школи Петров ніколи не мав <g/> , як не мав і просто однодумців <g/> .
doc#8 Ніяких учнів <g/> , жадної школи Петров ніколи не мав <g/> , як не мав і просто однодумців <g/> .
doc#9 На це склалося кілька обставин <g/> : і знав він українськомовні справи краще від моїх харківських учителів <g/> , знав не тільки ззовні <g/> , а й зсередини <g/> , і був він єдиним тоді на Україні носієм ідей і метод Празького лінгвістичного гуртка <g/> , де мав не одну нагоду спілкуватися з « <g/> самим <g/> » Ніколаєм Трубецьким <g/> , ну і <g/> , нарешті <g/> , посідав він у свої тоді 63 роки ту незбагненну рису людяності <g/> , що її найкраще окреслює французьке слово шарм <g/> .
doc#9 ( <g/> Сімович мав свої порахунки з галицькою інтелігенцією <g/> , аж до того <g/> , що заявляв <g/> : « <g/> Я не галичанин <g/> , я — буковинець <g/> » — чим він не був <g/> , але в глибині душі він був гарячим — у межах загальноукраїнського душевного прив'язання — галицьким місцевим патріотом <g/> .
doc#9 Правда <g/> , Б. Грінченко <g/> , широко використовуючи західноукраїнські матеріяли <g/> , все-таки прагнув надати редагованому ним словникові переважно центрально- і східноукраїнського характеру <g/> , і через це <g/> , коли мав указівки на вживання слова поза західноукраїнськими територіями <g/> , то охоче це зазначав <g/> .
doc#9 Але природна річ <g/> , що і він не завжди мав на це прямі вказівки <g/> .
doc#9 <p> « <g/> Коли р. 1862 почали виходити " <g/> Вечерниці <g/> " і саме тоді прийшов транспорт книжок українських <g/> , почався у нас перелом щодо думки про язик літературний <g/> »3. Але найбільше значення мав усе-таки Шевченків вплив <g/> .
doc#9 <p> Виступ В. Мови не став відомим широкій громаді й через це не мав великого громадського резонансу <g/> .
doc#9 Такий висновок зі спостережень і природний <g/> , бо тривалих постійних зв'язків саме з Галичиною М. Старицький не мав <g/> .
doc#9 І далі <g/> : « <g/> Під час <g/> , коли на Україні рідко язик українсько-руський є розговорним між тамошною інтелігенцією <g/> , то в Галичині говорять ним як в простій хаті <g/> , так і в найелегантніших і найвищих сальонах <g/> »1. </p><p> Все це були незаперечні факти <g/> , не позначатися на розвитку мови вони не могли <g/> , впливи Галичини на загальноукраїнську літературну мову вони робили дійовими — і тому автор мав цілковиту рацію <g/> , роблячи в своїй статті такий висновок <g/> : « <g/> Як ми учимося зі словарем в руці деяких слів українських <g/> , так най ЗБОЛЯТЬ і українці вийти поза свою тісну межу і навчитись трохи і від нас <g/> .
doc#9 Так <g/> , за друком « <g/> Гасла <g/> » в Чернівцях наглядали галичани В. Сімович і Л. Когут4. Та і взагалі <g/> , революційна колонія з Великої України не жила в Галичині замкненим життям <g/> , зв'язки з галичанами були широкі й різнобічні — від співробітництва в галицькій пресі <g/> , — наприклад <g/> , орган галицької УСДП « <g/> Воля <g/> » мав спеціяльний постійний відділ « <g/> Темне царство <g/> » <g/> , де друкувалися матеріяли про Велику Україну і де співробітничала Леся Українка <g/> , Сергій Бердяев та інші кияни-марксисти 5— і до особистої участи в заходах галицьких революційних партій <g/> .
doc#9 А ті <g/> , хто виконував якусь живу працю <g/> , хто мав широкі суспільні обов'язки <g/> , не могли втриматися на позиціях неґації всього галицького в мові <g/> , хоч би вони давніше такі позиції й посідали <g/> .
doc#9 Такий спосіб доказу <g/> , не говорячи вже про його невідповідність фактам <g/> , взагалі мав би відвести дискусію від принципових питань — чи повинна українська літературна мова бути діялектно многоосновною і яка в цій многоосновності питома вага галицьких елементів — і перетворити її на дрібничкові суперечки з приводу окремих <g/> , розрізнених слів і зворотів <g/> .
doc#9 Дієслова більш-менш абстрактного значення <g/> : ховати — виховувати ( <g/> « <g/> Дитину рідну ховають батько-мати <g/> » — « <g/> Осіння казка <g/> » <g/> , VI <g/> , 32 <g/> ) <g/> ; статкувати ( <g/> « <g/> Я не мав звичаїв молодечних <g/> , Я статкував <g/> » — « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , Жел <g/> .
doc#9 пісня <g/> » <g/> , VIII <g/> , 184 <g/> ) <g/> ; полонина ( <g/> « <g/> Пас отари На батьківських зелених полонинах <g/> » - « <g/> Саул <g/> » <g/> , II <g/> , 75 <g/> ) <g/> ; мілизна ( <g/> « <g/> Корабель стягти з тієї мілизни <g/> » - Кассандра <g/> » <g/> , VI <g/> , 194 <g/> ) <g/> ; виногради - виноградник ( <g/> « <g/> Я спадок мав від батька <g/> : виногради <g/> » — « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , ЗО <g/> ) <g/> ; війстя ( <g/> « <g/> Не боронить Вогненний меч до того раю війстя <g/> » - « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , ЗО <g/> ) <g/> ; ізвори ( <g/> « <g/> Збігав я гори <g/> , Доли <g/> , яри <g/> , ізвори <g/> » - « <g/> Ліс <g/> .
doc#9 Великі наслідки мав студентський з'їзд 1913 р. уЛьвові <g/> .
doc#9 Принаймні 1909 р. І. Огієнко вказував <g/> , що правильним наголосом у словах <g/> , виведених від основи ім'я <g/> , мав би бути наголос на корені <g/> : іменник <g/> , заіменникxxiii <g/> . </p>
doc#9 Тим часом полтавець Котляревський зовсім не конче мав писати достеменно полтавською говіркою <g/> , і звенигородчанин Шевченко міг дуже далеко відходити від рідної говірки <g/> .
doc#9 Та напевне кількість варіянтів була б куди менша в Котляревського <g/> , якби він просто фіксував одну — полтавську — говірку і не мав би віддавати данини літературній традиції <g/> .
doc#9 , мав тривалий характер <g/> .