This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 | проголошують <g/> , що їм <g/> , власне <g/> , нікого й нічого <g/> , | крім | своїх переконань <g/> , розжеврених до |
doc#18 | письменства <g/> » <g/> . Київ 1929. </p><p> Іван Франко ( <g/> | крім | творів <g/> , що ввійшли в збірки його творів <g/> ) <g/> . |
doc#19 | заперечується будь-яка інша діяльність <g/> , | крім | культурноосвітньої <g/> , частиною якої є — робимо |
doc#21 | ” себе дав позитивні наслідки <g/> . Вся праця <g/> , | крім | мистецького оформлення <g/> , впала на мої плечі <g/> . </p> |
doc#21 | одного відсотка різниці — різниця <g/> , якої ніхто <g/> , | крім | фахівців <g/> , і не почує <g/> , не помітить <g/> . Цьому |
doc#22 | . Яка різниця <g/> , що в Парижі нема нафти <g/> ! Таж <g/> , | крім | усього іншого <g/> , таке товариство дасть змогу |
doc#22 | : припустити <g/> , що на Сході взагалі нема нічого <g/> , | крім | пустки примітивізму <g/> , або прийняти <g/> , що попід |
doc#24 | на завісі його « <g/> Вертепу <g/> » міняться всі кольори — | крім | сірого <g/> . І боротьба — це у нього « <g/> удар і ласка <g/> , |
doc#24 | він посідає в творі другорядне місце <g/> . Справді <g/> , | крім | побіжної появи в « <g/> Сеансі індійського |
doc#25 | протилежність <g/> : що мова давнього Києва нічим <g/> , | крім | кількох зовсім другорядних деталів <g/> , не |
doc#25 | не робив цього щодо інших слов'янських мов <g/> , | крім | однієї принагідної зауваги про словацьку мову |
doc#25 | сучасників <g/> , що далі не йшли <g/> , тепер уже ніхто <g/> , | крім | фахових істориків тієї доби <g/> , не читає <g/> . Така вже |
doc#25 | Михальчука такими словами <g/> : „Після Потебні і | крім | Потебні <g/> , українське слово не мало <g/> , мабуть <g/> , |
doc#27 | ще раз <g/> , — самого автора <g/> . Лист одначе несе в собі <g/> , | крім | образу автора <g/> , образ конкретної особи <g/> , хай теж |
doc#27 | духовою загибеллю <g/> . В усіх випадках <g/> , | крім | Марка Вовчка <g/> , після короткого періоду |
doc#27 | поглядів на козацтво в історії України <g/> . Але <g/> , | крім | такого розвитку <g/> , знаходимо у Куліша аж надто |
doc#29 | ( <g/> той-таки « <g/> Пролог <g/> » як цілість <g/> ) <g/> . Усе <g/> , | крім | дешевинки <g/> , усе <g/> , крім |
doc#29 | Пролог <g/> » як цілість <g/> ) <g/> . Усе <g/> , крім дешевинки <g/> , усе <g/> , | крім | чеховостаніславськівщини <g/> . Характерно <g/> , |
doc#29 | , що ходив до « <g/> Тіволі <g/> » ( <g/> « <g/> 97 <g/> » <g/> , « <g/> Кадри <g/> » <g/> ) <g/> , Усе це <g/> , | крім | хіба аґітпропу <g/> , мало свою публіку <g/> , глядач |
doc#30 | соцреалістичну проблематику <g/> , а от про смерть — | крім | <g/> , звичайно <g/> , героїчної <g/> , мовчимо <g/> . Після |